Особливості управління бібліотекою як соціальним інститутом: соціокультурні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338810Ключові слова:
бібліотека, функції бібліотеки, бібліотечна діяльність, державотворення, державне управління, електронні системи управління бібліотекою, бібліотечна платформа, єдиний електронний ресурс бібліотечних ресурсівАнотація
Мета статті – розглянути бібліотеку як соціальний інститут у державно-управлінському аспекті, яка відіграє ключову роль у формуванні та реалізації державної політики у сфері культури, освіти та інформації. Методологія дослідження передбачає застосування міждисциплінарних наукових методів, а саме: аналізу – для дослідження поняття бібліотеки як соціального інституту; синтезу – для відображення бібліотеки як цілісної установи в системі управління; діалектичного методу – для з’ясування сутності функцій бібліотеки; індукції – для формування висновків; дедукції – для формування напрямів державно-управлінського рішення щодо розвиту та підтримки бібліотечної діяльності в системі державного управління України; системного й управлінського аналізу – для зазначення того, що бібліотека й бібліотечна діяльність є невід’ємним складником системи державного управління. Наукова новизна роботи полягає в осмисленні ролі та місця бібліотеки в системі державного управління сферою культури. Висновки. Сьогодні система управління бібліотеками в Україні має безперервний циклічний процес, що відіграє важливу роль у формуванні та управлінні сферою культури. Доведено, що державне управління бібліотеками здійснюється з використанням сучасних соціальних, культурних, інформаційних, освітніх, правових, управлінських чинників та бізнес-інструментів, має збалансовану систему індикаторів державного управління бібліотечною сферою з урахуванням особливостей її діяльності. Підкреслено, що бібліотека як соціальний інститут у сучасному державотворенні успішно реалізовує програми, котрі сприяють розвитку та зміцненню українського суспільства, збереженню культури, забезпеченню доступу до інформації, покращенню якості освіти та є осередком збереження культурної пам’яті України. Меморіальна, культурна, освітня функція бібліотеки може і не змінюватись, але в конкретних проявах бути зовсім іншою, оскільки часто змінюються не самі функції, а їх наповнення. Упровадження електронної системи управління бібліотеками та створення Платформи Єдиного електронного ресурсу бібліотечних ресурсів дозволить людям швидше знаходити книги, журнали, публікації, рукописні матеріали та інші ресурси, оскільки вони будуть об'єднані в єдину пошукову систему. Все це покращить доступ до інформації, особливо для тих, хто живе далеко від бібліотек або має обмежені можливості для відвідування. Електронні системи управління дозволять фіксувати звернення користувачів та історію запитів, аналізувати звернення за періодами, відділами та видами послуг, що дозволить покращити якість бібліотечного сервісу та врахувати потреби громадян конкретної бібліотеки й бібліотечної справи взагалі. Все це потребує підтримки на державному і регіональному рівнях.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.