Щодо деяких особливостей культурного ландшафту вірмен Буковини

Анотація

Метою дослідження є визначення характерних рис соціокультурного ландшафту вірменських мігрантів Буковини та чинників, які вплинули на його формування. При дослідженні використано культурологічні, історичні та соціологічні підходи, зокрема, методи контент-аналізу документів, історичної реконструкції, аналізу та синтезу, біографічний та компаративістський. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні культурного аспекту життєдіяльності вірмен на Буковині, який виконано в основному на базі знайдених автором архівних документів, уперше введених у науковий обіг. Висновки. Формування історико-культурного ландшафту буковинських вірмен засвідчує його транскультурний і, водночас, цілком холістичнний характер. Функціонування його державних та приватних установ показує, що, будучи досить ефективно інтегрованими в новий соціокультурний ландшафт, вони одночасно створювали власну автономну релігійно-культурну спільноту, яка мала специфічні риси, пов'язані з новим соціокультурним середовищем, і водночас демонструвала прагнення зберегти історичну культурну пам'ять і традиції, що унікальним чином пов'язували їх з історичною батьківщиною. Переконливим свідченням мультикультурного характеру вірменської діаспори на Буковині є мовна ситуація: вірмени регіону були тримовними – розмовляли німецькою, українською та їдиш/польською/румунською мовами. Працюючи в німецьких вищих навчальних закладах, навчаючись у німецьких/польських/румунських (залежно від періоду) школах, вони одночасно створювали власні навчальні заклади, зазвичай з яскраво вираженою благодійною складовою (для сиріт, дітей з бідних вірменських сімей), та культурно-освітні товариства, назви та діяльність яких свідчили про прагнення зберегти свою історично первинну базову етнокультурну ідентичність, культурну пам'ять та підтримувати зв'язки з історичною батьківщиною.