Метакультурологія: конвергенція науки про культуру та музеєзнавства
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338815Ключові слова:
метакультурологія, культурологія, музеєзнавство, музеологія, міждисциплінарність, спеціальність B 12, пам‘яткознавство, культурні цінності, культурні репрезентації, сенси, смисли, культурологічні проблемиАнотація
Мета дослідження – верифікація концептуальних підходів до трактування потенціалу міждисциплінарної конвергенції культурології та музеєзнавства в контексті соціогуманітарного наукового знання. Методологія. Ситуаційний аналіз при з’ясуванні обставин формування дисциплінарних дискурсів, логіко-дедуктивний метод для верифікації міркувань про перспективи розвитку доменів наукового, університетського та практичного фахового знання, скептичний емпіризм при окресленні «цехових» кордонів дисциплін, моделювання потенційних напрямів конвергенції культурології та музеєзнавства. Наукова новизна Всередині метакультурологічного фрейму взаємодія науки про культуру та музеєзнавства може набути різних форм. Він може поєднувати як конвергенцію, так і дивергенцію, що буде результатом зіткнення концептуальних каркасів культурології та музеології. Їхнє взаємопроникнення може мати різні наслідки для обох доменів. Бістабільність (гомеостаз) – рівноважний стан, коли кожна з дисциплін посідатиме свою нішу (наприклад, у диспозиції теорія – практика). Цей стан не характеризуватимуться глибоким взаємопроникненням. Редукція (домінування) – в результаті конкуренції одна із дисциплін, зрештою, асимілює іншу. Бриколаж (симбіоз) – гетерархічне поєднання елементів обох дисциплін, що спрямовані на розв’язання конкретних проблем, наприклад, формування культурних ідентичностей. В даному випадку бриколаж розглядається як відкрита система, до якої можуть доєднуватися елементи й інших дисциплін. Не йдеться про реалізацію чітко окресленого проєкту синтезу культурології та музеєзнавства, а, натомість, про ситуативне ладнання гносеологічних потенціалів зазначених дисциплін до культурницьких проблем. Остання форма взаємодії розглядається як більш релевантна. Висновки. Дослідження показало, що очікування від гносеологічного потенціалу і культурології, і музеєзнавства, взятих окремо, є завищеними, оскільки обидві ці науки знаходяться на ранній стадії свого формування. Водночас, і культурологія, і музеєзнавство за цей час накопичили значну кількість тупикових відхилень, які вже не можна виправити. Це саме стосується і галузей знань, що традиційно звертаються до культурної проблематики. Конвергенція культурології та музеєзнавства, що вже намічена в рамках міждисциплінарних досліджень культурних та соціокультурних інститутів, сприятиме виходу зі стану стагнації зазначених дисциплін. Насамперед, йдеться про створення поля метакультурології, що врахує негативний досвід габітуального розвитку науки про культуру та музеєзнавства, та накреслить нові напрями їхнього поступу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.