Біографізм у театральному мистецтві України 2022–2025 років як засіб репрезентації національної ідентичності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338821

Ключові слова:

гібридні загрози в культурі, національна ідентичність, театр, культурні наративи, біографізм, театральні практики України

Анотація

Метою дослідження є аналіз рефлексій біографій видатних представників культури України в сучасних театральних постановках 2022–2025 років. Методологією дослідження виступає міждисциплінарний підхід, що дозволяє використовувати наукові розробки з літературознавства, культурології, філософії, мистецтвознавства. У статті використано такі загальнонаукові методи, як аналіз та синтез для розкриття театральних постановок 2022–2025 років, присвячених біографіям відомих представників національної культури, порівняльний метод – для аналізу категорій «біографізм» та «герой» у вітчизняній гуманітаристиці. Наукова новизна. У статті здійснено спробу висвітлити рефлексії біографізму видатних представників культури України в сценічному мистецтві на прикладі театральних постановок Києва, Харкова, Львова 2022–2025 років як засобу репрезентації національної ідентичності та її смислових конотацій. Висновки. У сучасних складних умовах розвитку українського суспільства ми спостерігаємо звернення в театральних практиках до біографізму представників національного мистецтва – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Івасюка, Алли Горської та ін. Цей художній підхід дозволяє репрезентувати та транслювати соціуму такі культурні наративи, як боротьба, історична пам’ять, категорія справедливості, екзистенція народу, воля, автохтонність, поступальність та любов.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-07

Номер

№ 2 (2025)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.