Особливості фотографічного сюрреалізму: історична ретроспектива

Анотація

Мета статті – виявити особливості сюрреалістичної фотографії ХХ – першої чверті ХХІ ст. як частини аудіовізуальної культури та концептуалізувати специфіку репрезентації образів урбаністичного простору крізь призму фотографічного сюрреалізму. Методологія дослідження. Застосовано аналітичний, історико-культурний, типологічний, компаративний метод, а також метод наукового узагальнення. Наукова новизна. Досліджено специфіку проявів сюрреалізму в аудіовізуальній культурі на прикладі фотографії та проаналізовано винайдені провідними представниками сюрреалізму 20–30-х рр. ХХ ст. техніки та методи, що активно використовуються на сучасному етапі; розглянуто проблематику фотографічного сюрреалізму в контексті особливостей репрезентації архітектурних образів сучасного урбаністичного простору. Висновки. Фотографія порушила спосіб засвоєння реальності і, зокрема, одразу заявила про себе як альтернативну пропозицію традиційним інструментам репрезентації, як якісно, так і кількісно. Таким чином, народився не лише спосіб репрезентації, а й нова мова, здатна оцінювати реальність інакше, ніж малювання. Поява у 1924 р. сюрреалізму, що здійснив величезний вплив на аудіовізуальне мистецтво в цілому та фотографію зокрема, підкреслила різноманітність можливостей у прочитанні реальності через фотографічний інструмент. Розроблені М. Реєм, Г. Беллмером, Р. Мальтетром, А. Смітом, Е. Вестоном, Е. Ервіттом та ін. методи фотозйомки (подвійна експозиція, монтаж/фотоколаж, соляризація/ ефект Сабатьє, поворот / спотворення кадра, світлографіка, фоторама/рентгенографія, горіння), а також прийоми сюрреалістичного образотворчого мистецтва, екстрапольовані на фотографію (неоднозначність об'єктів, гра зі зміною відстані, зіставлення не пов'язаних один із одним об'єктів, об'єкти з аномальним функціонуванням або суб'єкти з неадекватною поведінкою, гігантські або крихітні об'єкти, геометрична та ізольована архітектура) активно використовуються на сучасному етапі. У практиках фотографів ХХІ ст. ідея сюрреалістів щодо революційних трансформацій в репрезентації та зображеннях, зокрема в контексті образів урбаністичного простору, набуває нового звучання завдяки досягненням цифрових технологій.