Особливості фотографічного сюрреалізму: історична ретроспектива
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338909Ключові слова:
сюрреалізм, фотографія, урбаністичний простір, фотографічний сюрреалізм, репрезентація, аудіовізуальна культураАнотація
Мета статті – виявити особливості сюрреалістичної фотографії ХХ – першої чверті ХХІ ст. як частини аудіовізуальної культури та концептуалізувати специфіку репрезентації образів урбаністичного простору крізь призму фотографічного сюрреалізму. Методологія дослідження. Застосовано аналітичний, історико-культурний, типологічний, компаративний метод, а також метод наукового узагальнення. Наукова новизна. Досліджено специфіку проявів сюрреалізму в аудіовізуальній культурі на прикладі фотографії та проаналізовано винайдені провідними представниками сюрреалізму 20–30-х рр. ХХ ст. техніки та методи, що активно використовуються на сучасному етапі; розглянуто проблематику фотографічного сюрреалізму в контексті особливостей репрезентації архітектурних образів сучасного урбаністичного простору. Висновки. Фотографія порушила спосіб засвоєння реальності і, зокрема, одразу заявила про себе як альтернативну пропозицію традиційним інструментам репрезентації, як якісно, так і кількісно. Таким чином, народився не лише спосіб репрезентації, а й нова мова, здатна оцінювати реальність інакше, ніж малювання. Поява у 1924 р. сюрреалізму, що здійснив величезний вплив на аудіовізуальне мистецтво в цілому та фотографію зокрема, підкреслила різноманітність можливостей у прочитанні реальності через фотографічний інструмент. Розроблені М. Реєм, Г. Беллмером, Р. Мальтетром, А. Смітом, Е. Вестоном, Е. Ервіттом та ін. методи фотозйомки (подвійна експозиція, монтаж/фотоколаж, соляризація/ ефект Сабатьє, поворот / спотворення кадра, світлографіка, фоторама/рентгенографія, горіння), а також прийоми сюрреалістичного образотворчого мистецтва, екстрапольовані на фотографію (неоднозначність об'єктів, гра зі зміною відстані, зіставлення не пов'язаних один із одним об'єктів, об'єкти з аномальним функціонуванням або суб'єкти з неадекватною поведінкою, гігантські або крихітні об'єкти, геометрична та ізольована архітектура) активно використовуються на сучасному етапі. У практиках фотографів ХХІ ст. ідея сюрреалістів щодо революційних трансформацій в репрезентації та зображеннях, зокрема в контексті образів урбаністичного простору, набуває нового звучання завдяки досягненням цифрових технологій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.