Мистецтво на продаж: роль артринку у формуванні нових культурних сенсів

Анотація

Мета статті – проаналізувати роль артринку як інституційного механізму, який активно впливає на формування нових культурних сенсів, смислотворчих стратегій та ієрархій художньої цінності. Методологія дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує методи культурологічного, соціологічного та економічного аналізу. Основними методами дослідження є: контент-аналіз наукових публікацій, критичний дискурс-аналіз – для виявлення ідеологічних передумов, які стоять за смислотворчими механізмами ринку. Наукова новизна статті полягає у комплексному осмисленні артринку як культурного інституту, який бере активну участь у виробництві смислів і трансформації художньої цінності. Висновки. Артринок у XXI столітті це не лише платформа для капіталізації естетичного досвіду, а й середовище творення культурних смислів. Комодифікація мистецтва змінює його символічну природу: твір дедалі частіше оцінюється не за естетичною чи духовною вартістю, а за ринковою ціною, що розглядається як мірило художньої значущості. У процесі ринкової легітимації ключову роль відіграють куратори, галеристи, арт-дилери та інституції, які не лише просувають певні імена чи стилі, а й створюють «острови сенсу» – стабілізовані значення у світі мистецької невизначеності. Вони виступають своєрідними арбітрами художньої вартості, водночас закріплюючи естетичну і соціальну ієрархію. Комерційна логіка артринку стимулює естетичну гібридизацію, розмивання жанрових меж та поставтентичність як норму. У цьому контексті художник дедалі частіше сприймається як бренд, а медійність стає визначальним чинником мистецького успіху. Це призводить до зміщення акцентів: від мистецтва як унікального акту творчості – до мистецтва як ринкового продукту. Загалом, сучасний артринок формує нові культурно-мистецькі сенси як простір балансу між автентичністю та ринковими запитами, між естетикою і капіталом, між медійністю і змістом. Так він не просто адаптується до культурних змін, а стає їхнім активним агентом, що впливає на саму природу мистецтва, уявлення про творчу ідентичність, легітимність та естетичну норму.