Жіночі образи у творчому доробку скульптора Опанаса Шевчукевича

Анотація

Мета статті – дослідити, як у скульптурних творах Опанаса Шевчукевича репрезентований образ жінки, виявити стилістичні особливості таких зображень. Методологічною основою є застосування мистецтвознавчого аналізу, синтезу, методів узагальнення, класифікації та порівняння, що дало змогу проаналізувати гендерний аспект пластики О. Шевчукевича. Метод класифікації дав можливість визначити основні авторські концепції та елементи композицій, в яких провідною є тема жінки. Наукова новизна полягає в окресленні особливостей стилістики творів скульптора як самобутнього явища, що формувалось під впливом експресіонізму; комплексному аналізі поглядів художника на роль жінки в контексті розвитку соціуму в Європі й Україні першої половини ХХ ст.; введенні до наукового обігу нововиявлених робіт митця. Висновки. Вибір тематики творів, стилістичні характеристики, емоційна виразність пластики Опанаса Шевчукевича (1902–1972) свідчать про вплив на формування його особистості як української, так і німецької культури; доводять спорідненість суспільних і мистецьких концепцій України та Європи перших десятиліть ХХ ст. Жіночий образ цікавив митця протягом всього творчого шляху, а найбільш плідними для його розкриття були ранній період і час розквіту (1923–1947). У таких композиціях він показав значущість та багатогранність ролі жінки в суспільстві, водночас відобразивши мистецькими засобами життя тогочасного соціуму. Аналіз втілення феміністичних ідей у скульптурних роботах О. Шевчукевича дав змогу виявити теми, які цікавили пластика: жінка-творець, вчена, людина із соціально активною громадянською та феміністичною позицією (портрети Кете Гірш, Кете Кольвіц, Марії Маєр); жінка як символ соціальних та мистецьких поглядів епохи (зображення Ольги Кобилянської, Лесі Українки та Євгенії Ярошинської); жінка як уособлення кохання; образи Мадонни та матері; жриці життя). У стилістиці  робіт художника помітні паралелі з європейськими течіями 1900–1936 рр., зокрема, експресіонізмом. Творчість О. Шевчукевича ше раз доводить, що розвиток українського мистецтва першої третини ХХ ст. відбувався у контексті  загальноєвропейської культури.