Втілення та пластично-художнє рішення архетипів як символічного образу в сучасних постановках народно-сценічного танцю

Анотація

Мета статті – виявити особливості архетипних образів та розглянути проблематику їх репрезентації в постановках народно-сценічної хореографії на сучасному етапі. Методологія дослідження. Застосовано метод наукового аналізу та синтезу, системний та типологічний метод, метод мистецтвознавчого аналізу та ін. Наукова новизна. Розглянуто проблематику репрезентації архетипів у постановках народно-сценічної хореографії; уточнено поняття «архетипи» та «архетипні образи», а також їх типологізацію; проаналізовано особливості втілення та пластичні рішення архетипних образів природних (Земля, Вода, Вогонь, Вітер), космогонічних, солярних, зооморфних та орнітоморфних елементів. Висновки. Архетипні образи не лише займають значне місце в давніх міфологічних уявленнях різних народів, але й отримали об’ємне відображення в народно-сценічній хореографії – в різноманітних постановках, що належать до різних епох та національних шкіл хореографічного мистецтва. Це демонструє універсальність, значущість та масштабність поширення і багатогранності прояву архетипних образів у народно-сценічній хореографії. Міфологічні символи, що складають міфоструктуру будь-якого твору мистецтва загалом та народно-сценічної хореографії зокрема, є відображенням елементів первинного світобачення і світосприйняття, основоположними серед яких є архетипні образи, що пов’язані з первісними уявленнями та природними явищами. Їх використання в постановках народно-сценічної хореографії відбувається в процесі створення міфологем – основи формування нових символів. Сучасні хореографи-постановники відтворюють цілісне світовідчуття та світобачення різних народів світу крізь призму системи їх вірувань, національних традицій, обрядової культури засобами втілення архетипних образів. Окрім того, архетипи використовуються як рухові метафори, символи та образи для посилення досвіду руху і передачі досвіду простору реципієнту.