Творчість Ярослава Лопатинського в музикознавчих студіях

Анотація

Мета статті: систематизувати друковані матеріали про творчість Ярослава Лопатинського. Методологія дослідження. У статті використано такі методи: історизму ‒ для висвітлення творчості композитора в контексті розвитку музичної культури Східної Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття та культурних традицій, які склалися в цей період; аналітичний – для вивчення матеріалів і наукових розвідок українських учених про творчу спадщину митця; біографічний – для розкриття основних етапів життя та творчості Я. Лопатинського. Наукова новизна статті визначається зверненням до малодослідженої теми галицької музичної культури, зокрема з’ясування інтересу дослідників до творчості Я. Лопатинського як у першій третині ХХ ст., так і в наш час. У статті вперше систематизовано матеріали про творчість композитора. Висновки. До плеяди галицьких композиторів-аматорів, які успішно працювали на полі культури краю, поряд із П. Бажанським, Я. Ярославенком, М. Кумановським можемо віднести і Я. Лопатинського – лікаря за фахом, музиканта за покликанням. Митець творив у різних жанрах, усе ж найбільш яскраво проявив себе у камерно-вокальному, у генезисі тісно пов’язаного з народно-пісенними джерелами. Це зумовлено етнічними особливостями регіону, його традиціями, загальнокультурними тенденціями. Дослідницька зацікавленість до композиторської творчості Я. Лопатинського засвідчує неординарність його продуктивного мислення, вміння поєднати лікарську практику зі «сродною працею», яка допомогла розкритися природним здібностям, створити музичні твори на основі українського національного фольклору, з яким їх споріднює тематика, характерні художні образи, музичні інтонації. Це актуалізує необхідність створення інтегрованого дослідження, яке б узагальнило напрацьований корпус періодичних матеріалів, наукових розвідок, що розкривають різні аспекти творчості Я. Лопатинського.