Методологія роботи над пластичною партитурою вистави

Анотація

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному структуруванні методології роботи над пластичною партитурою вистави як цілісної режисерсько-акторської системи, що інтегрує тілесну дію, ритм, простір та психофізичну динаміку актора в єдину драматургічну форму. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує теоретичні засади театрознавства, пластичної режисури, акторської педагогіки та психофізіології руху. Використано аналітико-синтетичний метод для узагальнення наукових джерел і практик, структурно-функціональний підхід для опису етапів роботи над пластичною партитурою, а також елементи компаративного аналізу для порівняння українських та зарубіжних театральних шкіл. Практичні компоненти дослідження спираються на матеріали сучасних вистав, режисерських тренінгів і акторських методик, що відображають застосування пластики в реальній сценічній дії. Наукова новизна дослідження полягає в системному узагальненні принципів побудови пластичної партитури вистави як самостійного режисерського інструменту, що впливає на драматургічну структуру постановки. Запропоновано поетапну методологію створення партитури з урахуванням психофізичної природи акторської дії, специфіки національного театру та запропоноване використання можливостей сучасних цифрових технологій у репетиційній роботі та роботі над пластичною партитурою вистави. Висновки. Пластична партитура є самостійною структурною основою вистави, що формує її ритм, емоційну динаміку та просторову композицію. Запропонована методика дозволяє системно будувати тілесну дію актора через етапи концептуалізації, імпровізації, фіксації та інтеграції. Поєднання психофізичної підготовки, музичності руху та сценічної паузи сприяє створенню виразної, органічної і драматургічно наповненої вистави.