Музична культура Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття в розвитку української музичної традиції
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.339048Ключові слова:
Галичина, музична культура, духовенство, композитори, хорове мистецтво, фольклор, музична освіта, культурна ідентичністьАнотація
Мета статті – виявити внесок галицьких композиторів означеного періоду в розвиток української музичної традиції, встановити їх роль у процесі національного-культурного становлення. Методологію дослідження становили культурно-історичний метод, застосований для встановлення взаємозв’язку музичного мистецтва з процесами національного відродження, формування української ідентичності; джерелознавчий аналіз – для опрацювання досліджень, музичних видань, фольклорних збірників; порівняльний – для зіставлення європейських музичних стильових тенденцій з українськими; біографічний, що дав змогу розкрити роль окремих священнослужителів-композиторів у формуванні національної музичної традиції. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній на основі історико-культурного контексту актуалізовано роль духовенства у формуванні музичної традиції Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. як основи формування національного музичного мислення. Висновки. Галичина кінця ХІХ – першої половини ХХ с. відіграла важливу роль у формуванні української музичної традиції. Це був період піднесення музичної культури на Галичині в результаті соціально-політичних змін та активної участі окремих культурних особистостей. Їх індивідуальна творчість як композиторів, диригентів, педагогів, виконавців, культурно-освітніх діячів сформувала музичні традиції, які стали важливою частиною національної ідентичності. Саме в Галичині вперше було сформовано модель національного музичного мислення, яка стала основою для подальшого розвитку української академічної музики.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.