Публічна політика у сфері мистецтва: соціокультурні засади та виклики сучасності

Анотація

Мета дослідження – визначити соціокультурні засади публічної політики у сфері мистецтва в Україні, проаналізувати сучасні виклики її реалізації (глобалізація, євроінтеграція, цифровізація, війна) й оцінити їхній вплив на збереження національної ідентичності, розвиток громадянського суспільства та ефективність культурних стратегій держави. Методологію дослідження здійснено на основі комплексного методологічного підходу, що поєднує соціокультурний, інституційний та порівняльний аналіз. Соціокультурний підхід розкриває роль мистецтва у формуванні спільних цінностей та соціальної інтеграції, інституційний – визначає функції державних і міжнародних органів у реалізації культурної політики, а порівняльний метод дозволяє оцінити адаптацію національної моделі до світових стандартів, зокрема практик ЄС та Конвенції ЮНЕСКО. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні соціокультурних засад публічної політики у сфері мистецтва України як балансу між державним регулюванням, автономією митців та глобальними інтеграційними процесами. Уточнено її роль як чинника національної безпеки та простору збереження культурної ідентичності в умовах цифровізації та війни. Висновки. Публічна політика у сфері мистецтва в Україні поєднує державне регулювання, автономію митців і вплив глобальних інтеграційних процесів. Вона забезпечує соціокультурну взаємодію, формування спільних цінностей та збереження національної ідентичності. Сучасні виклики: війна, цифровізація та глобалізація – трансформують культурний простір і стимулюють розвиток нових цифрових платформ, культурних ініціатив та механізмів громадської участі.