Застосування інструментів соціальної інженерії при реалізації естетичної та гедоністичної функцій мистецтва в маркетингу образотворчого мистецтва

Анотація

Мета роботи – дослідити методологію застосування інструментів соціальної інженерії при реалізації таких функцій мистецтва, як: естетична, гедоністична, заспокійливо-компенсаторна, передбачення, прогностична, навіювальна функція в соціокультурних проєктах у сфері артмаркетингу, а також дослідження впливу зазначених функцій на споживачів мистецького продукту. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, емпіричного й теоретичного методів. Такий гносеологічний методологічний підхід дозволяє дослідити спроможність основних функцій мистецтва впливати на формування світосприйняття споживачів мистецького продукту при використанні інструментів соціальної інженерії в соціокультурних проєктах маркетингу мистецтва. Наукова новизна полягає в розкритті можливостей застосування інструментів соціальної інженерії у сфері артмаркетингу як площині соціокультурних проєктів при реалізації таких основних функцій образотворчого мистецтва, як естетичної функції та гедоністичної функції в процесі позиціонування творів мистецтва на артринку. Висновки. Соціальна інженерія є ефективним маркетинговим інструментарієм при реалізації естетичної та гедоністичної функції образотворчого мистецтва. Ці мистецькі функції активно використовують у маркетингу на артринку, вони частково схожі між собою, адже споживачі цих мистецьких функцій прагнуть до отримання насолоди від краси, що втілена митцями в продуктах власної творчості. Однак можуть бути й суттєві відмінності між творами, у яких реалізовані зазначені функції. Так, естетична функція мистецтва може спонукати споживача до певних дій через такі інструменти соціальної інженерії, як привабливість та вплив сюжетів та персонажів, через емпатію споживачів до отримання естетичної насолоди не тільки від краси навколишнього світу, а й від краси патріотичних, громадських, суспільно корисних вчинків персонажів мистецьких творів, їхніх моральних душевних, духовних проявів, людяності тощо. На відміну від естетичної функції, гедоністична функція мистецтва через знов-таки привабливість сюжетів та персонажів, емпатію споживачів, авторитет впливових споживачів (що є потужним маркетинговим інструментарієм соціальної інженерії) закликає споживачів мистецького продукту (живопису, скульптури, фотографії, різноманітної рекламної продукції) до гедоністичного споживання мистецьких продуктів з метою визнання споживчої насолоди як однією з найвищих цінностей у житті. Саме на гедонізмі вибудовуються маркетингові стратегії виробників товарів та послуг. Отже, естетична функція образотворчого мистецтва здебільшого реалізується в соціальному маркетингу, а гедоністична функція образотворчого мистецтва – у комерційному маркетингу в різноманітних сферах продажу товарів і послуг.