Культура опери в сценічно-екранному дискурсі. Частина 2. Режисерські інтерпретації біографій оперних виконавців

Анотація

Метою статті є визначення специфіки режисерських засобів трактування творчих біографій оперних співаків в театральному та аудіовізуальному обширі. Методологія дослідження. Методологічним підґрунтям наукових студій є культурологічний підхід. Комплексне дослідження режисерських тлумачень життєвого і творчого шляху оперних виконавців на тлі художньої культури потребувало застосування інтердисциплінарного підходу в поєднанні культурологічного та мистецтвознавчого аналізу, що сприяло ефективному впорядкуванню пошукових фактологічних матеріалів. Застосування історико-культурологічного підходу уможливило розгляд біографій оперних співаків, композиторів, оперних вистав і кінострічок в контексті розвитку художньої культури. Контент-аналіз став у нагоді задля вивчення колективної співтворчості режисера зі сценаристом, художником, оператором, акторами у висвітленні на екрані творчої біографії оперних співаків. Наукова новизна статті полягає в аргументації потенціалу взаємодії та взаємообміну музичного, театрального та аудіовізуального мистецтв щодо переосмислення біографій оперних виконавців; у виявленні особливостей режисерських інтерпретацій біографій оперних співаків у сценічному та екранному контексті, що вперше постало предметом фахового дослідження. Висновки. Аргументовано, що за допомогою режисерських і художницьких прийомів в ігровому та документальному кіно не лише уможливлюється популяризація життя і творчості оперних виконавців серед широкої глядацької аудиторії, але й маніфестуються можливості сучасних технологій у карбуванні й відтворенні опери, творчості композиторів, диригентів, оперних співаків.