Українська сопілка як соціокультурний феномен у глобальному музичному просторі
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344472Ключові слова:
українська сопілка, транснаціональні форми репрезентації, музичний простір, музикознавче осмислення, фольклорні ансамблі, академічні ансамблі, кросжанрові ансамблі, діаспорні форми збереження, культурний код, культурна ідентичність, глобалізація музичних практик, транскультурна мобільність, музична дипломатія, культурна спадщина, етнічна музика, музична традиція, музична комунікаціяАнотація
Мета дослідження – виявити та проаналізувати форми репрезентації української сопілки в глобальному музичному просторі в контексті музикознавчо-культурологічного осмислення. Методологія статті базується на комплексному підході, що включає аналіз функціонування інструмента в складі фольклорних, академічних і кросжанрових ансамблів у Європі, Північній і Південній Америці, Австралії, частково Азії. Наукова новизна дослідження полягає в системному аналізі транснаціональних форм репрезентації української сопілки в музичному просторі сучасного світу. Вперше здійснено комплексний розгляд інструмента як знакової одиниці культурного коду, що втілює автентичні елементи звукової традиції та адаптується до сучасних форматів сценічної комунікації. Висновки. У результаті проведеного дослідження, аналізу транснаціональних форм репрезентації української сопілки в музичному просторі сучасного світу систематизовано відомості про функціонування інструмента у складі фольклорних, академічних і кросжанрових ансамблів у Європі, Північній і Південній Америці, Австралії, частково Азії. Виявлено естетичні, жанрові й соціокультурні моделі використання сопілки в контексті глобального музичного обігу. Розглянуто інструмент як культурне надбання, що втілює автентичні елементи звукової традиції та водночас адаптується до сучасних форматів сценічної комунікації. Особливу увагу приділено діаспорним формам збереження сопілки як елемента репрезентативної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
