Фотомистецтво і штучний інтелект: еволюція технологічних підходів і художнього вираження
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.351855Ключові слова:
фотографія, постфотографія, віртуальна фотографія, фотомистецтво, цифровий фотореалізм, штучний інтелект, візуальний образАнотація
Метою статті є встановити здатність генеративного штучного інтелекту відтворювати фотографічну реальність та виявити технічні, художні й методологічні аспекти такої реплікації. Методологія дослідження передбачала застосування таких методів і прийомів, як: аналіз наукових джерел – для виявлення сучасних підходів у фотомистецтві; порівняльний – дав змогу визначити подібність і відмінність при зіставленні оригінальних світлин зі згенерованими; метод семіотичного аналізу – сприяв окресленню змін у природі фотографічного образу та способах репрезентації реальності в епоху штучного інтелекту. Наукова новизна статті полягає в порівняльному аналізі трьох типів зображень: оригінальної світлини, зображення, створеного за текстовим промтом, і репліки світлини, створеної на основі самої фотографії (image-to-image); у виявленні специфічних обмежень генеративного ШІ у відтворенні фактури, світла й автентичності; у формулюванні методології оцінювання технічних та естетичних аспектів ШІ-зображень. Висновки. Технології штучного інтелекту не просто трансформують інструменти фотографа – вони змінюють саму філософію зображення. Світлини переходять з емпіричного рівня на семіотично-когнітивний, у якому головними стають не світло та композиція, а мова, значення, інтерпретація, взаємодія з алгоритмом. Проведене дослідження дало змогу виявити, що репліка (image-to-image) є найближчою до оригінальної фотографії, а текстова генерація має нижчий ступінь візуальної та художньої ідентичності. Генерація за текстом створює естетично довершений, але «постфотографічний» образ, позбавлений автентичної аури моменту. ШІ підтверджує тенденцію до створення нового жанру – «віртуальної фотографії», у якому реалістичність є результатом алгоритму, а не оптики. Він є інструментом для формування нової естетики фотомистецтва, проте поки що не здатен відтворити життєвий контекст та емоційну енергію моменту, яку передає справжня фотографія.
Посилання
Dolhanenko, O. D., Shyrokopetlieva, M. S., Shtanko, V. I., & Repikhov, V. M. (2024). Artificial intelligence and images: Forgery, augmentation, or reality? Scientific Works of Vinnytsia National Technical University, (3), 1–8. DOI: https://doi.org/10.31649/2307-5376-2024-3-17-24 [in Ukrainian].
Kozlovska, N. A. (2024). Artificial intelligence in innovative processes of creating fine art. In Science, technologies, innovations: New approaches and current research: Proceedings of the 2nd Scientific and Practical Conference (Poltava, September 27–28, 2024) (pp. 15–18). Poltava. Retrieved from: https://molodyivchenyi.ua/omp/index.php/conference/catalog/book/114 [in Ukrainian].
Manskova, Yu. (2023). Artificial intelligence in design: Assistant or threat to the profession. In Information technologies in the modern world: Research of young scientists: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference of Young Scientists, Postgraduates, and Students (Kharkiv, February 16–17, 2023) (p. 136). Kharkiv. Retrieved from: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/6f914e14-2ae4-43e1-9ef9-40eebaf099a1/content [in Ukrainian].
Misiak, O. V. (2024). The genesis of street photography in the context of the specifics of the digital age. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, (3), 83–89. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313278 [in Ukrainian].
Nazarevych, V. V., Boreichuk, I. O., & Korobanova, O. L. (2024). Photography as a therapeutic form of recording reality. Current Issues of Psychology, (65), 269–275. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.65.47 [in Ukrainian].
Rodyhin, K. M. (2024). Illustrative “photographs” created by artificial intelligence as a challenge for visual journalism. In Applied Aspects of Modern Interdisciplinary Research: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference (pp. 265–267). Vinnytsia. Retrieved from: https://jpasmd.donnu.edu.ua/article/view/14843 [in Ukrainian].
Almas, E. (29.10.2023). AI and Me: How Image Generation is Changing My Role as a Photographer. PetaPixel. Retrieved from: https://petapixel.com/2023/10/29/ai-and-me-how-image-generation-is-changing-my-role-as-a-photographer/ [in English].
Benjamin, W. (2008). The Work of Art in the Age of Its Technological Reproducibility and Other Writings on Media. Harvard University Press [in English].
Cetinic, E., & She, J. (2021). Understanding and Creating Art with AI: Review and Outlook. arXiv:2102.09109 [cs.CV]. Retrieved from: https://arxiv.org/abs/2102.09109 [in English].
Chen, Yo. (2024). Artificial Intelligence Technology in Photography and Future Challenges and Reflections. The Frontiers of Society, Science and Technology, 6 (6), 24–30. DOI: https://doi.org/10.25236/FSST.2024.060605 [in English].
Djouahra, A. (10.01.2024). Embracing the Power of Artificial Intelligence (AI) in Photography (By Amine Djouahra). African Business. Retrieved from: https://african.business/2024/01/apo-newsfeed/embracing-the-power-of-artificial-intelligence-ai-in-photography-by-amine-djouahra [in English].
Gross, E.-C. (2024). The Art of AI: Perspectives on Artificial Intelligence in Photography. Bulletin of the Transilvania University of Braşov. Series VII: Social Sciences. Law, 17 (66), 1. DOI: https://doi.org/10.31926/but.ssl.2024.17.66.1.12 [in English].
Hausken, L. (2024). AI Photorealism: The Boundary between Photography and Generation. Journal of Visual Culture, 23(2). DOI: https://doi.org/10.1080/20004214.2024.2340787 [in English].
Khara, S. (2025). Artificial Intelligence and Deep Learning in Wedding Photo and Video Content Creation. Information and Communication Technologies in Education. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15168074 [in English].
Morganti, A. (August 20, 2025). AI and Photography (Again). Medium. Retrieved from: https://medium.com/@anthonymorganti/ai-and-photography-again-55654bf077ed [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.