Імерсивні технології в музичному мистецтві України

Анотація

Мета дослідження – розкрити значення імерсивних технологій у музичному мистецтві України. Методологія статті ґрунтується на комплексному підході, що поєднує аналіз й узагальнення сучасних теоретико-методологічних підходів щодо використання імерсивних технологій у музичному мистецтві; компаративному методі для зіставлення українських і зарубіжних практик з акцентом на стандартизації процедур, використанні просторового звуку та відкритості даних; системному аналізі кейсів з урахуванням їхньої методологічної та практичної різноманітності, оцінки відтворюваності та автентичності реконструкцій; операціоналізації дослідження через стандартизовану «картку кейса», яка фіксує інваріантні параметри опису (назва проєкту, інституція / організатор, формат / носій, музичний матеріал, технологічний стек, джерело верифікації, короткий опис). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі аналізу імерсивних технологій у музичному мистецтві України вперше здійснено комплексне порівняння українських і зарубіжних культурно-мистецьких практик, виокремлено спільні та відмінні риси у використанні VR/AR, fulldome, проєкційного мепінгу, ауралізації та 3D-сканування. Розкрито проблему стандартизації процедур, відкритості даних та доступності результатів, що створює основу для визначення пріоритетних напрямів розвитку імерсивних технологій в Україні. Висновки. У результаті дослідження окреслено сучасний стан використання імерсивних технологій у музичному мистецтві України. Встановлено, що імерсивні технології забезпечують культурну релевантність через поглиблену репрезентацію музичної спадщини, сприяють розширенню доступу та інклюзії, модернізують інституційні практики. Визначено, що українські культурно-мистецькі практики потребують стандартизації аудіопроцедур, ширшого застосування просторового звуку та уніфікації метаданих для підвищення відтворюваності й автентичності реконструкцій. Наголошено на доцільності впровадження мінімального протоколу документування, створення системи індикаторів автентичності та доступності, а також розбудови партнерства між музеями, філармоніями, університетами та продакшн-студіями України для подальшого сталого розвитку імерсивних технологій, зокрема, у музичному мистецтві.