Ідеальний світ героя в межах ідеології: від лицаря мінезингера до офіцера СС (від опери Вагнера до фільму Сеітаблаєва)

Анотація

Мета статті – виявити стійкі спільні риси особистості героя-ідеаліста різних за історико-соціальним та культурно-мистецьким контекстом творах – Генріха Тангойзера з однойменної опери Р. Вагнера та офіцера СС Генріха з фільму А. Сеітаблаєва «Чужа молитва», мотивацію їх дій в межах суспільної ідеології. Методологія дослідження охоплює історико-культурологічний та джерелознавчий підходи для вивчення суспільно-політичного й культурного контексту; компаративний аналіз для визначення спільних і розбіжних рис у поведінковій характеристиці героїв-ідеалістів різних історичних періодів; мистецтвознавчий підхід та структурний аналіз для розкриття творчого методу кінокомпозитора; метод теоретичного узагальнення для комплексного розкриття проблеми. Наукова новизна статті полягає у виявленні та структурному аналізі рідкісного творчого методу застосування фрагмента оперного твору в кіно: він є продовженням музичного розвитку попереднього треку в момент аудіовізуальної ідентифікації героя та маркером його особистості. Висновки. Герой-ідеаліст, який існує відповідно до ідеологічної системи цінностей свого суспільства, є його дієвою частиною, його особисті ідеали підживлюються нею. Недосконалість або хибність ідеологічної системи відчувається та проживається як болісний досвід: герой страждає та гине в кінці свого шляху до недосяжного ідеалу. Він не може відмовитись від ідеології задля ідеалу і навпаки. Розчарування настає також у прагненні та неможливості водночас бути зрозумілим для оточення. Християнство та нацизм, з огляду на їхню співпрацю в боротьбі з євреями, не протирічать одне одному. Однаковість імен героїв пояснює логіку вчинків героїв, магічні, міфологічні, історичні та ментальні сенси. Фрагмент теми Тангойзера з увертюри опери – рідкісний метод застосування оперної цитати в кіно.