Комплексний підхід до репетиційного процесу: подолання розриву між вокальною, акторською та хореографічною підготовкою
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.352002Ключові слова:
комплексний підхід, репетиційний процес, хореографія, вокал, акторська майстерність, міждисциплінарність, сценічна дія, перформативне мистецтво, універсальний виконавець, мистецька освітаАнотація
Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне висвітлення необхідності впровадження комплексного підходу до репетиційного процесу в системі мистецької освіти й професійної підготовки виконавців. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід до вивчення процесу підготовки універсального виконавця в умовах мистецької освіти. Робота спирається на міждисциплінарний аналіз педагогічних, методичних і перформативних принципів, які забезпечують цілісне поєднання хореографії, вокалу та акторської дії в межах репетиційної практики. Використано елементи порівняльного аналізу сучасних методичних підходів та спостереження за практикою інтегрованого навчання. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації репетиційного процесу як синтетичного педагогічного середовища, що функціонує на основі міждисциплінарної взаємодії та провадження елементів перформативного мистецтва. Уперше запропонована модель інтегрованої підготовки виконавця, у якій хореографічні, вокальні та акторські елементи розглянуто як нерозривно пов’язані компоненти єдиного перформативного процесу. Такий підхід сприяє формуванню цілісного сценічного мислення та розвитку виконавської автономії. Висновки. У сучасному освітньому просторі підготовка універсального виконавця потребує переосмислення традиційних моделей виконання. В умовах синтетичних сценічних жанрів, де тілесне, голосове й емоційне функціонують як єдиний художній жест, окреме вивчення вокалу, хореографії та акторської майстерності втрачає ефективність. Запропонований комплексний підхід до репетиційної практики дозволяє гармонійно інтегрувати ці компоненти в межах однієї педагогічної системи. Він базується на спільному плануванні викладачів, змішаних репетиціях, імпровізаційних методах та правах, спрямованих на розвиток сценічного мислення й виконавської свободи. Особливої значущості набуває перформативна практика як інструмент формування цілісного сценічного висловлення, у якому тіло, голос і внутрішня дія співіснують як взаємопов’язані аспекти єдиного художнього процесу. Такий підхід не лише сприяє професійному розвитку, але й активізує внутрішню мотивацію до самореалізації, що є ключовим чинником у становленні сучасного артиста. Отже, комплексна репетиційна система може розглядатися не лише як ефективний методичний інструмент, а і як перспективна педагогічна стратегія, здатна забезпечити підготовку гнучкого, креативного та мислячого виконавця, який відповідає викликам і вимогам сценічного мистецтва ХХІ століття.
Посилання
Zhyhailo, N. I. (2018). Psychological and pedagogical foundations of professional adaptation of future specialists. [2nd ed.]. Spolom [in Ukrainian].
Kryvosheieva, O., Zelenina, N., Schevchenko, T., & Vanieieva, M. (2023). Acting mastery: modern dimension. Conhecimento Diversidade, 15(37), 210–222. https://www.researchgate.net/publication/371897344_ACTING_MASTERY_THE_MODERN_DIMENSION [in Ukrainian].
Lokarieva, H. V., & Stadnichenko, N. V. (2019). Training future actors for professional communication: theoretical and practical aspects. Zaporizhzhia National University [in Ukrainian].
Maslova-Lysychkina, I. (2022). Performance in the cultural and artistic space of Ukraine in the 20th–21st centuries. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Performing Arts, 5(2), 137–149 [in Ukrainian].
Melnyk, M. M. (2018). Improvisation as one of the most important aspects of a pop artist's professional skill. Bulletin of KNUKiM. Series: Art studies, (39), 50–57 [in Ukrainian].
Penk, Liu. (2022). Current principles of implementing art-educational projects in the training of choreographer teachers. Art and education: innovations and perspectives: materials of the III All-Ukrainian scientific-practical conference (with international participation) (December 8, 2022, Chernihiv) [in Ukrainian].
Plakhotniuk, O., & Toporkov, D. (2021). Polyartistic and inter-artistic connections of dance culture in its intermedial manifestation. Actual Issues of the Humanities, 43(2), 81–87 [in Ukrainian].
Savchenko, Yu. O., & Sokhan, M. O. (2024). Training future vocal artists for work in musicals. Musical Art in the Educational Discourse, (9), 84–90 [in Ukrainian].
Tishchenko, O., Volchukova, V., & Barabash, O. (2024). Performance in choreography: new horizons of movement art. Pedagogical innovations: ideas, realities, prospects. Series: Pedagogical and Psychological Sciences, 27–33 [in Ukrainian].
Sharolapova, N.V. (2016). Improvisation as a method of training future actors in the theatrical space. Bulletin of the KNUKiM. Series ‘Art Studies’, 35, 61–68 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.