Дерев’яний інвентар вівтарної частини церков Карпат
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356265Ключові слова:
сакральна архітектура Карпат, дерев’яний інвертар церкви, іконографія, художнє різьбленняАнотація
Метою статті є комплексний аналіз функціональних, художньо-стильових та символічних особливостей дерев’яного інвентаря вівтарної частини церков Карпат XVII – початку ХХI ст. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує положення мистецтвознавства, культурології, краєзнавства, літургіки. Таке методологічне поєднання дозволило визначити функціональні, художньо-стильові та символічні особливості дерев’яного інвентаря вівтарної частини церков Карпат. Наукова новизна статті полягає у всебічному дослідженні дерев’яного інвентаря вівтарного простору храмів Карпат, здійсненому крізь призму його функціональних характеристик, художньо-стилістичних ознак та символічного змісту. Висновки. Дерев’яні предмети облаштування вівтарної частини карпатських церков посідають вагоме місце в формуванні сакрального простору, поєднуючи богослужбове призначення, символічно-богословський зміст і регіональні художні традиції. Розвиток цього виду мистецтва зумовлюється як літургійною практикою християнського обряду, так і природними умовами Карпат, що сприяли активному застосуванню дерева для виготовлення предметів церковного вжитку. Проведене дослідження доводить, що вівтарний інвентар (зокрема престоли, літургійні хрести, кивоти, свічники та інші культові предмети) виконував не тільки утилітарні функції, але й відігравав важливу роль у передачі сакральних смислів. Через форму, декор і просторове розміщення ці елементи відображали уявлення церковної громади про святість, символічну організацію вівтарного простору та особливості здійснення богослуження. Різьбярські техніки, орнаментальні мотиви й конструктивні вирішення засвідчують органічне поєднання канонічних норм із традиціями народного мистецтва мешканців Карпат. Локальні особливості вівтарного інвентаря тісно пов’язане не тільки з християнською символікою але й рудиментами давніх язичницьких вірувань, народною обрядовістю та позначені релігійним синкретизмом.
Посилання
Boliuk, O. (2018). Functional, tectonic, symbolic structures of the wooden equipment of the church in the space of the Sacrament of the Eucharist. Ethnographic Notebooks, 5, 1106–1123 [in Ukrainian].
Kuzenko, P.Ya. (2017). Wooden church and ritual crosses of the Carpathians of the 17th and 20th centuries. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Design and Arts, 2, 47–55 [in Ukrainian].
Popeniuk, V. M. (2010). Innovative kivots in Hutsul region and Pokuttia (inspirations of folk church architecture). Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 21, 110–116 [in Ukrainian].
Svientsytska, V. (1939). Carved hand crosses XVII–XXX [in Ukrainian].
Stankevych, M. (2002). Ukrainian artistic tree of the 16th–20th centuries. Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Stefiuk, R. (2015) Compositional and stylistic features of the church circumstance of artistic woodworking in the Church of the Assumption of St. Anna s. Bystrets of Verkhovyna district in Ivano-Frankivsk region. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 26, 235-245 [in Ukrainian].
Studinskyi, R. (2010). Nods of the churches of Eastern Galicia. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 21, 237-253 [in Ukrainian].
Shukhevych, V. (1997). Hutsulshchyna. Reprint of the 1899 edition [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.