Театральний костюм Пекінської опери як феномен сценічного образотворення: традиція та трансформація
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356277Ключові слова:
Пекінська опера, театральний костюм, сценічний образ, типологія, орнамент, колористика, традиція, трансформаціяАнотація
Мета статті – виявити художньо-образні, композиційні та типологічні особливості театрального костюму Пекінської опери кінця ХІХ – початку ХХІ століття та простежити механізми трансформації традиції в сучасному сценічному просторі. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні історико-мистецтвознавчого, формально-типологінчого та іконографічного аналізу, а також семіотичного метод з метою інтерпретації символіки кольорів, орнаментів та крою; порівняльний метод – з метою зіставлення традиційних та сучасних сценографічних практик. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді театрального костюму Пекінської опери як окремішньої художньої системи сценічного образотворення, що має власну структурну, семантичну та пластичну логіку. Уточнено типологію та розподіл костюмів відповідно до амплуа, за функціональним призначенням і декоративно-композиційними ознаками; узагальнено орнаментально-символічні мотиви та їхню роль у формуванні сценічного характеру. Вперше акцентовано увагу на взаємодії конструкції крою, колористики та орнаменту театрального костюму як єдиного художнього комплексу. Визначено головні напрями трансформації традиції у ХХ–ХХІ ст., зокрема спрощення декоративної системи, експерименти з матеріалами, сценічну стилізацію та адаптацію до сучасних умов постановки тощо. Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що театральний костюм Пекінської опери функціонує як синтетичний образотворчий комплекс, у якому декоративність, пластика та символічна знаковість утворюють цілісну систему сценічного образу. Його композиційна структура ґрунтується на принципах канонічності, узагальнення форми та чіткої колористичної ієрархії. Історичний розвиток засвідчує сталість базових типів і символів, водночас сучасний етап демонструє гнучкість традиції, здатної до переосмислення без втрати ідентифікаційних ознак. Таким чином, костюм виступає не лише декоративним елементом вистави, а й ключовим образотворчим чинником, що визначає художню цілісність та візуальну впізнаваність Пекінської опери в глобалізованому культурному просторі.
Посилання
Klekovkin, O. Yu. (2017). History of the World Theatre. ArtEk [in Ukrainian].
Nesen, I. I. (2022). Methods of Researching Theatre Costume: Ukrainian Experience. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 114–119. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266089 [in Ukrainian].
Shutko, S. (2022).The Role of Theatre Costume in Creating the Artistic Image of an Opera Performance. Journal of the Ukrainian P.I. Tchaikovskyi National Academy of Music, 3–4(56–57), 212–224. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278246 [in Ukrainian].
Bai, J., & Du, S. (2025). Analysis of Artistic Characteristics and Cultural Emotions of Costume Design in Peking Opera ‘Mu Guiying Hanging the General’: Proceedings of the International Conference on Art Design and Digital Technology, 504–510 [in English].
Bonds, A. B. (2019). Beijing Opera Costumes The Visual Communication of Character and Culture. Routledge [in English].
Exhibition of Peking Opera Costumes. (n.d.). https://www.cflac.org.cn/ArtExchange/201704/English/201804/t20180423_403337.htm [in English].
Goldstein, J. (2007). Drama Kings: Players and Publics in the Re-Creation of Peking Opera, 1870–1937. University of California Press [in English].
Guojun, W. (2023). Costumes of the Present: Clothing and Realism in Traditional Chinese Theater. In: Realisms in East Asian Performance. University of Michigan Press. 194–213. https://www.jstor.org/stable/10.3998/mpub.12254299.16 [in English].
Chen, S., & Krotova, T. (2024). Innovative application of Chinese kunqu opera costumes style principles in modern design. Art and Design, 1, 11–19 [in English].
Han, J., & Hamid, H. B. (2024). Innovative Application of Traditional Chinese Opera Elements in Modern Dramatic Costume Design. Academic Journal of Science and Technology, 11(2), 126–128. https://doi.org/10.54097/911sm911 [in English].
Lingzi. (n.d). https://en.wikipedia.org/wiki/Lingzi [in English].
Mackerras, C. (1984). Peking Opera. Oxford University Press [in English].
Schechner, R. (2003). Performance Theory. Routledge [in English].
See the Peking Opera. (n.d.). https://www.topchinatravel.com/china-activities/see-the-beijing-opera.htm [in English].
Sheng role. (n.d.). https://en.wikipedia.org/wiki/Sheng_role [in English].
Water sleeves. (n.d.). https://en.wikipedia.org/wiki/Water_sleeves [in English].
Wichmann-Walczak, E. (1991). Listening to Theater: The Aural Dimension of Beijing Opera. University of Hawaii Press [in English].
Wu Zuguang. (1982). An Introduction to Chinese Opera. Foreign Languages Press [in English].
Zhou Yibai (2007). History of Chinese Theater. China Theater Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.