Драматургічна функція мецо-сопрано в опері другої половини ХІХ століття: образ ортруди в «Лоенґріні» Ріхарда Ваґнера
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356313Ключові слова:
опера, оперна драматургія, мецо-сопрано, творчість Р. Ваґнера, інаковість, вокальна типологія, семантика тембру, тональна драматургія, стиль в музиці, музичний жанрАнотація
Метою статті є з’ясування драматургічної функції мецо-сопранового голосу в опері другої половини ХІХ століття на прикладі образу Ортруди в опері Р. Ваґнера «Лоенґрін», а також аналіз музично-виражальних засобів, за допомогою яких мецо-сопрано формує семантичне поле інаковості, владних інтенцій та ідейної опозиційності. Особлива увага приділяється взаємодії вокальної партії з оркестровою тканиною, лейтмотивною системою та тональною організацією як чинникам становлення нового мецо-сопранового типу в оперній поетиці другої половини ХІХ століття. Методологічна основа дослідження базується на історико-стильовому, аналітико-музикознавчому та герменевтичному методах, а також на компаративному аналізі вокально-драматургічних моделей оперної музики другої половини ХІХ століття. У процесі дослідження застосовано міждисциплінарний підхід із залученням музично-теоретичних, культурологічних і семантичних інтерпретацій. Теоретичним підґрунтям слугували праці Маркової О. М. Муравської О. В. Мангі Д., Олійник С., Бренера М.Е. Клемента К., Осборна К. та інших авторів, присвячені проблемам оперної драматургії, типології жіночих голосів і вагнерівській лейтмотивній системі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше образ Ортруди в опері Ріхарда Ваґнера «Лоенґрін» розглядається крізь призму формування мецо-сопранового типу як носія семантики драматургічної інаковості в опері другої половини ХІХ століття. Здійснено комплексний аналіз взаємодії вокальної партії мецо-сопрано з оркестровою тканиною, лейтмотивною системою та тональною організацією як цілісного механізму музичної характеристики персонажа. Запропоновано інтерпретацію мецо-сопрано як концептуального інструмента оперної драматургії, що репрезентує ідеї влади. Висновки. У другій половині ХІХ століття мецо-сопрано набуває принципово нової драматургічної функції в оперному мистецтві. В опері Р. Ваґнера «Лоенґрін» образ Ортруди постає одним із перших типологічно значущих мецо-сопранових персонажів, у якому вокальна специфіка безпосередньо пов’язана з ідейною та психологічною характеристикою. Її музична мова формується через хроматизм, зменшені акорди, тритонові співвідношення, нестійкі тональні плани та темброво затемнену оркестровку. Вокальна партія вирізняється інтервальними стрибками, напруженою тесситурою й динамічною контрастністю, що підсилює експресивно-конфліктний характер образу. Контраст із діатонічно-ліричною сферою Ельзи актуалізує драматургічну опозицію віри й сумніву. Образ Ортруди закріплює мецо-сопрано як важливу естетичну категорію формування оперної драматургії другої половини ХІХ століття.
Посилання
Markova, O. M. (2023). The concept of timbre-range and voice philosophy in the dynamics of musicological research in recent decades. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 122–177. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289837 [in Ukrainian].
Medveduk, P. (1979). Bouquet for Solomiia Krushelnytska: poems and musical works, statements by prominent cultural figures, the singer’s repertoire. Musical Ukraine [in Ukrainian].
Muravska, O. V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the 18th–20th centuries. Astroprint [in Ukrainian].
Oliinik, S. (2018). Regional reception of musical creativity (based on the example of the works of F. Chopin, R. Wagner, and F. Liszt in the musical culture of Lviv). Candidate of Arts’ Thesis. Mykola Lysenko Lviv National Music Academy [in Ukrainian].
Brener, M.E., & Cosenza, A. G. (1996). Opera Offstage: Passion and Politics behind the Great Operas. Walker & Co [in English].
Clement, C. (1988). Opera or the Undoing of Women. University of Minnesota Press [in English].
De Van, Gilles. (1998). Verdi’s Theater: Creating Drama through Music. University of Chicago Press [in English].
Donington, R. (1990). Opera and its Symbols: The Unity of Words, Music, and Staging. Yale University Press [in English].
Lavignac, A. (2007). The Music Dramas of Richard Wagner and his Festival Theatre in Bayreuth. Kessinger Publishing [in English].
Mitchells, K. (1970). Operatic Characters and Voice Type. Journal of the Royal Musical Association. Cambridge University Press, 47–58 [in English].
Osborne, C. (1993). The Complete Operas of Richard Wagner. Da Capo Press [in English].
Rieger, E., & Walton, C. (2011). Richard Wagner’s Women. Boydell Press [in English].
Wagner, R. (1911). My Life. Cambridge University Press [in English].
Wagner, R., & Liszt F. (1973). Correspondence of Wagner and Liszt. Vienna House, Vol.1 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
