Гетероритмія в щедрівках Західного Поділля

Анотація

Мета роботи. Публікація присвячена аналізу гетероритмії у щедрівок Західного Поділля, яка відбулася під впливом християнізації пісень зимового-календарного обрядового циклу. Методологія роботи базується на історичному підході до становлення та розвитку гетероритмічних форм щедрівок Західного Поділля, що формувалися під впливом дії на них новітніх соціокультурних процесів (християнізованих форм на пісні цього жанру). У дослідженні використанні такі методи: метод аналізу – дає можливість виокремити з рівноскладових ритмічних форм щедрівок нерівноскладові їхні строфи й з’ясувати причини й способи їхнього становлення та розвитку; хронологічний метод – дає можливість розглянути історію становлення гетероритмічних форм щедрівок Західного Поділля та дію на них новітніх принципів структурування пісень цього жанру; компаративний метод – синтезує ізоритмічні та гетероритмічні форми щедрівок Західного Поділля в єдину структуротворчу систему. Наукова новизна. У роботі вперше звернено увагу й проаналізовано гетероритмічні елементи у щедрівках Західного Поділля, які сформувалися під дією на них барокової християнської середньовічної поезії. Виявлено у щедрівках досліджуваної місцевості способи переходу в народно-музичній формі від складносурядного речення до складнопідрядного. Саме таким способом відбувся перехід у піснях зимово-календарного циклу від ізоритмічних структурних побудов до гетероритмічних. Саме останні й трансформували музичну форму щедрівок на рівні музичного синтексизу. Висновки. Виявлено, що гетероритмічні форми щедрівок Західного Поділля розширили спектр пісень зимового-календарного циклу й наблизили їх до структурних побудов пізнішого фольклорного походження. З’ясовано, що традиційні народні щедрівкові сюжети набули християнського змісту, завдяки заміщення народних традиційних персонажів християнськими. Саме це дало змогу побачити у цих сюжетах адаптацію стародавніх форм у новітні гетероритмічні.