Персонажі інфернального світу в західній кіноіндустрії та особливості їх втілення засобами каскадерського мистецтва

Анотація

Мета статті – виявити особливості каскадерського мистецтва у створенні персонажів інфернального світу в сучасній кінопродукції. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного аналізу, метод аналізу та синтезу, метод історико-культурологічного аналізу, метод компаративного аналізу, типологічний метод, системний метод тощо. Наукова новизна. Досліджено проблематику звернення до персонажів інфернального світу в західній кіноіндустрії; проаналізовано особливості каскадерського мистецтва у трюкових сценах з інфернальними персонажами на прикладі вампірів та мумій у фільмах жанру хорор та екшн-хорор; на основі компаративного аналізу виявлено трансформацію підходів до постановок трюкових сцен у малобюджетних хорорах категорії В та легендарних екшн-франшизах, а також основні тенденції каскадерського мистецтва у фільмах з інфернальними персонажами в історичній ретроспективі і на сучасному етапі.  Висновки. Дослідження виявило, що серед основних каскадерських технік у фільмах жанрів хорор та екшн-хорор з персонажами інфернального світу використовується: робота на тросах, яку зазвичай поєднують з практичною акробатикою; бойові мистецтва, зокрема поєднання володіння вогнепальною зброєю та китайськими бойовими мистецтвами ушу (відоме як ґун-фу), складний синтез акробатики та бойової хореографії; класична боротьба та фехтування (ця техніка надає можливість зробити акцент на віці інфернального персонажу, який зазвичай перевищує кілька століть); заміщення комп’ютерної графіки трюками у виконанні професійних конторсіоністів; використання монтажу та практичних ефектів для створення ефекту надшвидкості; піротехнічні трюки із використанням тендітних декорацій, що надає можливість продемонструвати силу удару інфернального персонажу. Основні тенденції розвитку каскадерського мистецтва досліджуваних жанрів тяжіють до: максимальної фізичної автентичності та екстремального реалізму, звернення до аніматроніки, що посилює комунікацію акторів з цифровими моделями; посилення емпатичного впливу на глядача засобами акторської майстерності (через фізичну напругу); використання інноваційних систем страхування (забезпечує необхідні умови для постановки карколомних трюків і виконання трюків актором без дублера) тощо.