Музичний вимір і природа світла: аналогія архітектонік (фізичний і філософський погляд)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362347Ключові слова:
музичний вимір, оркестрові тембри, інструментування, дисперсія світла, живопис, кольорознавствоАнотація
Мета роботи – виявити структурні аналогії між музичним виміром, зокрема тембрами музичних інструментів, та спектрами світла. Водночас стаття може слугувати прикладом переосмислення принципів інструментування музичного твору для інструментів із різними тембровими характеристиками на основі закономірностей використання та змішування фарб у живописі. Методологію дослідження складають аналітичний метод, метод систематизації та узагальнення, музично-теоретичний метод та метод порівняльного аналізу. Наукова новизна статті полягає у виявленні структурних аналогій між принципами оркестрування музичних творів та мистецтвом живопису, зокрема спектрами світла. Отримані результати можна також розглядати у філософському контексті, де музичний вимір і природа світла можуть мати спільне трансцендентне джерело походження. Висновки. У публікації проаналізовано структурні особливості виміру музичного мистецтва, зокрема тембрального забарвлення звуку. Розглянуто фундаментальну роль трьох функціональних у музиці акордів – тоніки, субдомінанти та домінанти. Зазначені гармонічні функції у науковому дослідженні розглядаються як такі, що є співмірними з трьома основними кольорами у традиційній художній (RYB) моделі – синім, червоним та жовтим. Зазначено, що дослідження законів живопису, зокрема поєднання фарб, може бути використане композиторами та аранжувальниками у процесі інструментування музичних творів шляхом комбінування тембрів оркестрових інструментів. Водночас, розуміння особливостей поєднання музичних тембрів представниками образотворчого мистецтва розширить їх кругозір у сфері гармонійного використання кольорової гами. Паралелі між архітектоніками музичного та образотворчого мистецтв можуть розглядатися як доказ існування єдиного трансцендентного джерела їхнього походження.
Посилання
Arnautov, A. H. (2023). Our new visible light spectrum – the result of the redispersion of the classical Newtonian spectrum. Science and Technology Today, 10(24), 350–370. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-10(24)-350-370 [in Ukrainian].
Arnautov, A. H. (2023). Paradoxical perception of the prismatic Newtonian spectrum by the naked eye. Prospects and Innovations in Science, 7(25), 478–501. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-7(25)-487-501 [in Ukrainian].
Zhulinskyi, M., & Kapran, O. (2025). Colour in Painting. Current Issues in the Humanities, 86 (1), 195–202 [in Ukrainian].
Kyrylenko, Y. O. (2020). Theoretical and Practical Foundations of Conducting Training. Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka [in Ukrainian].
Kudinov, M. (2025). The British Father of Mathematical Analysis: Newton’s Binomial, Gravitational Interaction and the Dispersion of Light. 27 November 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.17764788 [in Ukrainian].
Lemishko, M. M. (2007). Harmony. Part 1. Diatonicism. Nova knyha [in Ukrainian].
Ostrovskyi, S. (2024). The Formation of the European System of Music Theory as the Mastery of the Overtone Series. Jubilee Palette 2023. In memory of the dates of Ukrainian musical culture: marking the 45th anniversary of the Institute of Culture and Arts at the A. S. Makarenko Sumy State Pedagogical University: collection of articles based on materials from the 7th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (22–23 November 2023) (pp. 111–115) [in Ukrainian].
Poltavtseva, H. A. (2018). I. M. Dubinin’s ‘Harmony’ textbook (marking the 100th anniversary of the author’s birth). Problems of the Interaction between Art, Pedagogy, and the Theory and Practice of Education. Cognitive Musicology, 48, 236–251 [in Ukrainian].
Rakokha, V. O. (2016). The Evolution of the Instrumental Solo as a Reflection of the Development of the Symphony Orchestra in the Late 18th – Early 20th Centuries. PhD thesis in Art History. Kyiv [in Ukrainian].
Savchenko, H. (2018). Features of D. L. Klebanov’s orchestral style. Aspects of Historical Musicology, XII, 90–100. https://aspekty.kh.ua/vypusk12/6_%D1%81%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf [in Ukrainian].
Tsvietinskyi, Y. (2023). Spectral analysis of the sound of jazz ensemble instruments and the principle of timbral compensation. Musicological Thought of Dnipropetrovsk Region, 25(2), 72–81. https://doi.org/10.33287/222331 [in Ukrainian].
Yurko, K. S. (2025). Functions of musical timbre: an attempt at analytical generalisation. Slobozhansky Art Studios, 2(08), 116–120. https://doi.org/10.32782/art/2025.2.21 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.