Музичне оформлення фільму в умовах технологічної трансформації кінозвуку: український та зарубіжний досвід
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362402Ключові слова:
музичне оформлення фільму, кіномузика, кінозвук, аудіовізуальне мистецтво, технологічна трансформація, цифровий монтаж, просторове звучання, інтегрований саундтрек, українське кіноАнотація
Метою статті є визначення особливостей музичного оформлення фільму в умовах технологічної трансформації кінозвуку на основі зіставлення українського та зарубіжного досвіду. Методологія роботи. Методологічну основу становить поєднання історико-музикознавчого, мистецтвознавчого, культурологічного, компаративного, функціонального та джерелознавчого аналізу. Історико-музикознавчий метод використано для з’ясування змін у функціонуванні кіномузики; компаративний метод – для зіставлення українського матеріалу, пов’язаного з фольклорно-інтонаційними джерелами, національною пам’яттю й народно-інструментальною традицією, із зарубіжними дослідженнями інтегрованого саундтреку, просторового звуку, цифрової синхронізації та аудіовізуального сприйняття. Функціональний аналіз дав змогу охарактеризувати емоційно-психологічну, композиційно-структурну, жанрово-стильову, характеристичну, символічну, меморативну, етнокультурну, ритмоформувальну, монтажно-організаційну та рецептивну дію музики у фільмі. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні музичного оформлення фільму як художньо, технологічно й комунікативно опосередкованого компонента сучасного аудіовізуального мистецтва. Запропоновано зіставлення українського та зарубіжного наукового досвіду, що виявляє відмінності між фольклорно-інтонаційним, меморативним, жанрово-стильовим, технологічним і рецептивним підходами до аналізу кіномузики. Висновки. Технологічна трансформація кінозвуку змінює не лише способи запису, монтажу й відтворення музики, а й характер її участі в художній організації аудіовізуального твору. Український досвід актуалізує інтонаційну спадковість, пісенну традицію, народно-інструментальну тембровість і культурну пам’ять, тоді як зарубіжний досвід поглиблює аналіз інтегрованого саундтреку, просторового звучання, цифрового монтажу та взаємодії музики з шумом, мовленням і паузою.
Посилання
Breslavets, H. M. (2012). Features of A. Zahaikevych’s musical dramaturgy: based on the music for the film Mamai. Kultura Ukrainy, 38, 166–172 [in Ukrainian].
Kuzmenko, A. M. (2021). Music in Ukrainian feature films of the last third of the 20th and early 21st centuries: specifics of functioning in the artistic structure of the film. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Riabukha, N. (2022). Ukrainian film music: history and modernity. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Audiovizualne mystetstvo i vyrobnytstvo, 5(1), 127–130. https://doi.org/10.31866/2617-2674.5.1.2022.257188 [in Ukrainian].
Sadovenko, S. M. (2016). Folklorism as a phenomenon of artistic culture. Kulturolohichna dumka, 10, 68–75. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultdum_2016_10_10 [in Ukrainian].
Sadovenko, S. M. (2020). Creative dialogue and cross-influences in the collaboration of a pop vocalist and sound engineer/sound designer in modern sociocultural reality. Mystetstvoznavchi zapysky, 37, 234–241. https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221818 [in Ukrainian].
Sinelnikova, V., & Berezhniuk, M. (2023). Folk music in works of contemporary Ukrainian audiovisual art (“Dovbush”, “Mavka”, “Povodyr”): musical and critical essay. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Muzychne mystetstvo, 6(2), 177–187. https://doi.org/10.31866/2616-7581.6.2.2023.291089 [in Ukrainian].
Audissino, E. (2022). From separation to integration: Strengths and weaknesses of sound-design film music. Filigrane. Musique, sons, esthétique, société, 27, Article 1328. https://doi.org/10.56698/filigrane.1328 [in English].
Cauche, R. (2021). La trame sonore du film Baby Driver: Une esthétique de musicalisation intensifiée. Volume !, 18(1), 101–117. https://doi.org/10.4000/volume.9086 [in French].
Chion, M. (1994). Audio-vision: Sound on screen (C. Gorbman, Ed. & Trans.; W. Murch, Foreword). Columbia University Press [in English].
Dienstfrey, E. (2016). The myth of the speakers: A critical reexamination of Dolby history. Film History, 28(1), 167–193. https://doi.org/10.2979/filmhistory.28.1.06 [in English].
Gorbman, C. (1987). Unheard melodies: Narrative film music. Indiana University Press; BFI Publishing [in English].
Idrovo, R., & Pauletto, S. (2019). Immersive point-of-audition: Alfonso Cuarón’s three-dimensional sound design approach. Music, Sound, and the Moving Image, 13(1), 31–58. https://doi.org/10.3828/msmi.2019.3 [in English].
Kulezic-Wilson, D. (2015). The musicality of narrative film. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137489999 [in English].
Kulezic-Wilson, D. (2020). Sound design is the new score: Theory, aesthetics, and erotics of the integrated soundtrack. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190855314.001.0001 [in English].
Penner, N. (2017). Rethinking the diegetic/nondiegetic distinction in the film musical. Music and the Moving Image, 10(3), 3–20. https://scholarlypublishingcollective.org/uip/mmi/article/10/3/3/216794/Rethinking-the-Diegetic-Nondiegetic-Distinction-in [in English].
Rapan, E. (2018). Shepard tones and production of meaning in recent films: Lucrecia Martel’s Zama and Christopher Nolan’s Dunkirk. The New Soundtrack, 8(2), 135–144. https://doi.org/10.3366/sound.2018.0126 [in English].
Winters, B. (2010). The non-diegetic fallacy: Film, music, and narrative space. Music & Letters, 91(2), 224–244. https://doi.org/10.1093/ml/gcq019 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
