Збереженість коренеплодів пастернаку залежно від ступеня стиглості, сортових особливостей і способу зберігання
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.155313Ключові слова:
коренеплоди пастернаку, ступінь стиглості, тривалість вегетаційного періоду, способи зберігання, збереженістьАнотація
Cтупінь визрівання овочів, плодів та ягід позначається на їх збереженості. Ступінь стиглості пастернаку не можна визначити і за розміром коренеплоду, оскільки в цьому випадку не останню роль відіграють умови вирощування й агротехніка Смакові якості і консистенцію тканини з періодом вегетації від 120 до 180 днів рослин розрізнити важко. Тому знання впливу ступеня стиглості на лежкість коренеплодів пастернаку має великий практичний інтерес.
Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено Найменші втрати маси (5,0–6,7 %) та найвища лежкість (93,3–90,3 %) була у пастернаку з вегетаційним періодом – 150 діб. У межах вегетаційного періоду 140–175 діб більший плив на збереженість коренеплодів пастернаку має тривалість вегетаційного періоду – 21,0 %, особливості сорту впливає лише на 1,1 %, взаємодія вивчаємих факторів – 68 %, інші фактори (погодні умови, технологія вирощування) впливають на 9,9 %.
Встановлено, що немиті коренеплоди, що зберігалися у відкритому вигляді в ящиках уражувалися хворобами на 0,7 % більше, ніж миті. Зберігання митих коренеплодів у поліетиленових мішках збільшило їх ураженість майже у 3,5 рази, ніж немитих. У коренеплодах пастернаку накопичувалося сухих речовин від 24,1 (у сорту Петрика) до – 27,7 % (у сорту Студент). Високий вміст сухих речовин відмічено у сорту Борис 25,8 %. У сорту Петрик відмічено вміст моносахаридів 1,2 %, сахарози 3,7 %, загальний вміст цукрів 5,0 %. Загальний вміст цукрів у сорту Борис 5,4 % знаходився на рівні контролю. Найбільшу загальну кількість цукрів накопичили коренеплоди сорту Студент 5,7 %. Встановлено, що вміст вітаміну С у коренеплодах був найменшим у сорту Петрик – 9,9 мг/100 г, у сортів Борис і Студент вміст вітаміну С складав відповідно 10,1 і 10,2 мг/100 г. Вміст нітратів у коренеплодах пастернаку був найменший у сорту Студент 60 мг/кг, а найбільший у сорту Борис 100 мг/кг.
Встановлено, що втрата маси коренеплодів пастернаку на 33 % залежить від умов зберігання, особливість сорту впливає лише на 1 %, вплив взаємодії факторів (умови зберігання, особливості сорту) становить 64 %, інших факторів – 2 %. Застосування поліетиленової плівки для пакування зменшує втрати маси коренеплодів пастернаку сорту Петрик у 2,1–4,7 рази, Студент – у 1,9–3,7, у Борис 2,3–3,1 рази порівняно зі зберіганням коренеплодів у відкритому видіПосилання
- Koltunov, V. A. (2007). Upravlinnia yakistiu ovochevykh koreneplodiv. Kyiv: KNTEU, 252.
- Sharma, K., Lee, Y. R. (2015). Effect of different storage temperature on chemical composition of onion (Allium cepa L.) and its enzymes. Journal of Food Science and Technology, 53 (3), 1620–1632. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-015-2076-9
- Sargent, S. A., Moretti, C. L.; Gross, K. C., Wang, C. Y., Saltveit, M. (Eds.) (2007). Tomato. Agricultural handbook number 66: The commercial storage of fruits, vegetables, and florist and nursery stocks. Washington.
- Passam, H. C., Karapanos, I. C., Bebeli, P. J., Savvas, D. (2007). A review of recent research on tomato nutrition, breeding and post-harvest technology with reference to fruit quality. The European journal of plant science and biotechnology, 1, 1–21.
- Koltunov, V. A., Puzik, L. M. (2007). Porivnialna otsinka sposobiv zberihannia plodiv kabachka. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo, 53, 354.
- Koltunov, V. A., Puzik, L. M., Vakulenko, L. M. (2006). Vplyv rozmiru ploda na zberezhenist kabachkiv, dyni, ohirkiv. Sbornik nauchnyh rabot Krymskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 93, 56–60.
- Zhang, J., Wang, X., Yu, O., Tang, J., Gu, X., Wan, X., Fang, C. (2010). Metabolic profiling of strawberry (Fragaria×ananassa Duch.) during fruit development and maturation. Journal of Experimental Botany, 62 (3), 1103–1118. doi: https://doi.org/10.1093/jxb/erq343
- Voča, S., Dobričević, N., Dragović-Uzelac, V. et. al. (2008). Fruit Quality of New Early Ripening Strawberry Cultivars in Croatia. Food Technology & Biotechnology, 46 (3), 292–298.
- Moing, A., Renaud, C., Gaudillère, M. et. al. (2001). Biochemical changes during fruit development of four strawberry cultivars. Journal of the American Society for Horticultural Science, 126 (4), 394–403.
- Barnuud, N. N., Zerihun, A., Gibberd, M., Bates, B. (2013). Berry composition and climate: responses and empirical models. International Journal of Biometeorology, 58 (6), 1207–1223. doi: https://doi.org/10.1007/s00484-013-0715-2
- Osokina, N. M., Kostetska, K. V. (2009). Vtraty plodovykh ovochiv pry zberihanni. Materialy tez mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi “Innovatsiyni ahrotekhnolohiyi v umovakh hlobalnoho poteplinnia”. Melitopol, 177–179.
- Rahman, M. M., Moniruzzaman, M., Ahmad, M. R., Sarker, B. C., Khurshid Alam, M. (2016). Maturity stages affect the postharvest quality and shelf-life of fruits of strawberry genotypes growing in subtropical regions. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 15 (1), 28–37. doi: https://doi.org/10.1016/j.jssas.2014.05.002
- Kader, A. A. (1999). Future research needs in postharvest biology and technology of fruits. Acta Horticulturae, 485, 209–214. doi: https://doi.org/10.17660/actahortic.1999.485.28
- Koltunov, V. A. (2004). Yakist plodoovochevoi produktsiyi ta tekhnolohiya yii zberihannia. Ch. I. Yakist i zberezhenist kartopli ta ovochiv. Kyiv, 583.
- Koltunov, V., Bielinska, Ye. (2010). Obhruntuvannia efektyvnosti zberezhenosti redysu metodom Kharrinhtona. Tovary i rynky, 2, 62–68. Available at: http://tr.knteu.kiev.ua/files/2010/10/12.pdf
- Zherdetskyi, I. K. (2010). Osoblyvosti zberihannia matochnykh koreneplodiv. Propozytsiya, 11, 82–84.
- Zavadska, O. V., Bobos, I. M., Diadenko, T. V. (2013). Prydatnist koreneplodiv morkvy (Daucus carota L.) riznykh sortiv dlia pererobky. Sortovyvchennia ta sortoznavstvo, 1, 51–54. Available at: https://www.researchgate.net
- Albert, S. Vegetable harvest times. Available at: https://harvesttotable.com/vegetable_harvest_times/
- Sych, Z. D., Fedosiy, I. O., Podpriatov, H. I. (2010). Pisliazbyralni tekhnolohiyi dorobky ovochiv dlia lohistyky i marketynhu. Kyiv, 440.
- Ahatov, A. K. (2013). Bolezni i vrediteli ovoshchnyh kul'tur i kartofelya. Moscow, 463.
- Koltunov, V. A. (2002). Tekhnolohiya zberihannia prodovolchykh tovariv. Kyiv, 340.
- Castro, A., Bergenståhl, B., Tornberg, E. (2012). Parsnip (Pastinaca sativa L.): Dietary fibre composition and physicochemical characterization of its homogenized suspensions. Food Research International, 48 (2), 598–608. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2012.05.023
- Manosa, N. A. Influence of temperature on Yied and Guality of carrots (Daucus carota var. sativa). Available at: http://scholar.ufs.ac.za:8080/xmlui/bitstream/handle/11660/1299/ManosaNA.pdf;sequence=1
- Rubatzky, V. E., Quiros, C. F., Simon, P. W. (1999). Carrots and related vegetable umbelliferae. USDA-ARS, University of Wisconsin, USA. CABI, 294.
- Andryushko, A. et. al. (2006). Sovremennye metody hraneniya i posleuborochnoy dorabotki plodoovoshchnoy produkcii. Kyiv, 90.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ludmila Pusik, Vlаdimir Pusik, Nina Lyubymova, Veronika Bondarenko, Artur Rozhov, Oksana Sergienko, Sergey Denisenko, Lidiya Kononenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.