Розробока та дослідження моделі формування дорожньої карти розвитку підприємства
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.179185Ключові слова:
оптимальні параметри, математична модель, поетапний розвиток, інвестиції, дорожня карта, стратегічна мережаАнотація
В даному дослідженні розглядається задача визначення оптимальної дорожньої карти розвитку підприємства – вибору тієї послідовності проектів і їх параметрів, які забезпечать досягнення мети з урахуванням основних вимог і обмежень. Оптимізація структури і параметрів дорожньої карти розвитку здійснюється на базі «стратегічної мережі», яка дозволяє формувати альтернативні варіанти дорожньої карти розвитку. В основу даної мережі покладено принцип формування транспортних мереж, як аналог топологічного простору прийнято простір «час – показники стану підприємства».
Елементи стратегічної мережі – «вузли» – стани підприємства і проекти, які відповідають переходам по мережі від одного стану до іншого. Параметри мережі: тривалість переходу від стану до стану, що визначається інтенсивністю проектних заходів; тривалість процесу фінансування за проектом; початок реалізації проекту (переходу на новий етап). Зазначені параметри визначають наступні характеристики проектів, які формують характеристики дорожньої карти: витрати за проектом; середньоквадратичне відхилення витрат за проектом; фінансовий результат після реалізації проекту; середньоквадратичне відхилення фінансового результату після реалізації проекту.
Розроблено модель встановлення оптимальної структури і параметрів дорожньої карти розвитку підприємства. Дана модель дозволяє визначати оптимальну дорожню карту розвитку підприємства з урахуванням можливості варіювання часом початку кожного етапу, тривалістю переходу від етапу до етапу, тривалістю фаз фінансування. Модель враховує ймовірнісну природу інвестиційних витрат і приток грошових коштів підприємства після реалізації заходів з розвитку.
Проведено експериментальні дослідження щодо формування дорожньої карти на базі розробленої моделі, які підтвердили її працездатність і достовірність. Модель може знайти широке практичне застосування при вирішенні питань щодо побудови дорожніх карт поетапного нарощування обсягів виробництва, або поетапної заміни обладнання (технічного розвитку)
Посилання
- Onyshсhenko, S., Leontieva, A. (2018). Modeling of the optimal composition of the enterprise technical development program. Technology Audit and Production Reserves, 5 (2 (43)), 36–41. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146463
- Phaal, R., Farrukh, C., Probert, D. R. (2013). Technology Management and Roadmapping at the Firm Level. Technology Roadmapping for Strategy and Innovation, 13–29. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-33923-3_2
- Kerr, C., Phaal, R. (2015). Visualizing Roadmaps: A Design-Driven Approach. Research-Technology Management, 58 (4), 45–54. doi: https://doi.org/10.5437/08956308x5804253
- Zhang, Y., Robinson, D. K. R., Porter, A. L., Zhu, D., Zhang, G., Lu, J. (2016). Technology roadmapping for competitive technical intelligence. Technological Forecasting and Social Change, 110, 175–186. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2015.11.029
- Ahlqvist, T., Valovirta, V., Loikkanen, T. (2012). Innovation policy roadmapping as a systemic instrument for forward-looking policy design. Science and Public Policy, 39 (2), 178–190. doi: https://doi.org/10.1093/scipol/scs016
- Moehrle, M. G., Isenmann, R., Phaal, R. (Eds.) (2013). Technology Roadmapping for Strategy and Innovation. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-33923-3
- Vinayavekhin, S., Phaal, R. (2019). Synchronization in Strategic Planning: A Roadmapping Framework. International Journal of Innovation and Technology Management, 1950044. doi: https://doi.org/10.1142/s0219877019500445
- Flatscher, M., Riel, A., Kösler, T. (2014). The Need for a Structured Approach towards Production Technology Roadmaps in Innovation-Driven Industries. Systems, Software and Services Process Improvement, 251–261. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-662-43896-1_22
- Zhang, Y., Guo, Y., Wang, X., Zhu, D., Porter, A. L. (2013). A hybrid visualisation model for technology roadmapping: bibliometrics, qualitative methodology and empirical study. Technology Analysis & Strategic Management, 25 (6), 707–724. doi: https://doi.org/10.1080/09537325.2013.803064
- Amer, M., Daim, T. U. (2010). Application of technology roadmaps for renewable energy sector. Technological Forecasting and Social Change, 77 (8), 1355–1370. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2010.05.002
- Wells, R., Phaal, R., Farrukh, C., Probert, D. (2004). Technology Roadmapping for A Service Organization. Research-Technology Management, 47 (2), 46–51. doi: https://doi.org/10.1080/08956308.2004.11671619
- Lu, H., You, H. (2018). Roadmap Modeling and Assessment Approach for Defense Technology System of Systems. Applied Sciences, 8 (6), 908. doi: https://doi.org/10.3390/app8060908
- Blackwell, A. F., Phaal, R., Eppler, M., Crilly, N. (2008). Strategy Roadmaps: New Forms, New Practices. Lecture Notes in Computer Science, 127–140. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-540-87730-1_14
- Gerdsri, N., Kocaoglu, D. F. (2007). Applying the Analytic Hierarchy Process (AHP) to build a strategic framework for technology roadmapping. Mathematical and Computer Modelling, 46 (7-8), 1071–1080. doi: https://doi.org/10.1016/j.mcm.2007.03.015
- Onishchenko, S. P., Lysenko, YU. G. (2009). Modelirovanie optimal'noy traektorii razvitiya predpriyatiya s uchetom veroyatnostnoy prirody vneshnih usloviy i upushchennyh vygod. Modeli upravleniya v rynochnoy ekonomike, 12, 140–152.
- Lai, C., Xu, L., Shang, J. (2019). Optimal planning of technology roadmap under uncertainty. Journal of the Operational Research Society, 1–13. doi: https://doi.org/10.1080/01605682.2019.1581406
- Oliveira, M. G., Phaal, R., Probert, D., Cunha, V. P., Rozenfeld, H. (2011). A starting point for addressing product innovativeness in the Fuzzy Front-End. International Journal of Technology Intelligence and Planning, 7 (4), 309. doi: https://doi.org/10.1504/ijtip.2011.045092
- Onishchenko, S. P. (2009). Optimizatsiya obektnyh i vremennyh parametrov ekspluatatsionnoy fazy proektov razvitiya predpriyatiy na primere sudohodnyh kompaniy. Metody ta zasoby rozvytku transportnykh system, 15, 70–84.
- Gol'dshteyn, E. G., Yudin, D. B. (1969). Zadachi lineynogo programmirovaniya transportnogo tipa. Moscow: «Nauka», 382.
- Levit, B. Yu., Livshits, V. N. (1972). Nelineynye setevye transportnye zadachi. Moscow: «Transport», 144.
- Onyshchenko, S. P., Korniets, T. Ye. (2015). Evaluation of market risk of projects of vessel acquisition. Innovatsiyna ekonomika, 4, 198–205.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Svitlana Onyshсhenko, Alla Bondar, Vera Andrievska, Nadiia Sudnyk, Oleh Lohinov

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.