Розробка математичної моделі процесу модернізації диньоочисної установки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235812

Ключові слова:

диня, обробка, модернізація обладнання, ріжучий ніж, процес очищення, текстурні властивості, конкурентоспроможна продукція, очисна установка, математична модель очищення дині, матриця планування

Анотація

Стаття присвячена підвищенню ефективності обробки дині в умовах обмеженої автоматизації виробництва. Заходи з модернізації обладнання повинні проводитися відповідно до правил експлуатації кожного окремого агрегату. У виробничих умовах цьому процесу підлягає все без винятку обладнання, при цьому складається відповідна документація, що підтверджує проведення модернізації в певні терміни.

В умовах конкурентного ринкового середовища якість продукції є причиною різкого збільшення ризиків для підприємств харчової промисловості. Для виробництва якісної і конкурентоспроможної продукції, необхідне обладнання, що дозволяє знизити витрати. Недоліками більшості способів очищення дині є нестабільність по товщині шкірки. У статті представлено рішення цієї проблеми за рахунок зміни кута заточування ріжучого ножа.

Проведено дослідження текстурних властивостей дині сортів "Мірзачульська" та " Райдужна". А також експерименти з очищення дині на основі матриці планування математичного моделювання. На основі проведених експериментів була побудована модель процесу очищення.

Оптимізовано ключові фактори для обмеження відходів очищення. За розрахунками оптимізованих параметрів, кут заточування ріжучого ножа склав 40 градусів, зазор ролика 9 мм, а також середнє прикладене зусилля 1375 Н∙м. Отримані дані можуть бути основою для модернізації даної установки для інших сортів дині

Біографії авторів

Marzhan Kizatova, Astana branch of “Kazakh research Institute of processing and food industry” LLP

PhD, Head of Laboratory

Laboratory of Primary Processing of Plant Raw Materials

Alibek Baikenov, Astana branch of “Kazakh research Institute of processing and food industry” LLP

Head of Laboratory

Laboratory of Deep Processing of Crop Products

Nurzhan Muslimov, Astana branch of “Kazakh research Institute of processing and food industry” LLP

Doctor of Technical Sciences, Director

Laboratory of Deep Processing of Crop Products

Kadyrbek Baigenzhinov, Astana branch of “Kazakh research Institute of processing and food industry” LLP

Researcher

Laboratory of Deep Processing of Crop Products

Zhazira Yessimova, Astana branch of “Kazakh research Institute of processing and food industry” LLP

Researcher

Laboratory of Deep Processing of Crop Products

Посилання

  1. Mallek-Ayadi, S., Bahloul, N., Kechaou, N. (2017). Characterization, phenolic compounds and functional properties of Cucumis melo L. peels. Food Chemistry, 221, 1691–1697. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2016.10.117
  2. Maietti, A., Tedeschi, P., Stagno, C., Bordiga, M., Travaglia, F., Locatelli, M. et. al. (2012). Analytical Traceability of Melon (Cucumis Melo Var Reticulatus): Proximate Composition, Bioactive Compounds, and Antioxidant Capacity in Relation to Cultivar, Plant Physiology State, and Seasonal Variability. Journal of Food Science, 77 (6), C646–C652. doi: https://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2012.02712.x
  3. Rodríguez-Pérez, C., Quirantes-Piné, R., Fernández-Gutiérrez, A., Segura-Carretero, A. (2013). Comparative characterization of phenolic and other polar compounds in Spanish melon cultivars by using high-performance liquid chromatography coupled to electrospray ionization quadrupole-time of flight mass spectrometry. Food Research International, 54 (2), 1519–1527. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2013.09.011
  4. Pitrat, M. (2013). Phenotypic diversity in wild and cultivated melons (Cucumis melo). Plant Biotechnology, 30 (3), 273–278. doi: https://doi.org/10.5511/plantbiotechnology.13.0813a
  5. Cui, H., Ding, Z., Zhu, Q., Wu, Y., Qiu, B., Gao, P. (2021). Comparative analysis of nuclear, chloroplast, and mitochondrial genomes of watermelon and melon provides evidence of gene transfer. Scientific Reports, 11 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-020-80149-9
  6. Schmilovitch, Z., Alchanatis, V., Ignat, T., Hoffman, A., Egozi, H., Ronen, B. et. al. (2015). Machinery for Fresh Cut Watermelon and Melon. Chemical engineering transactions, 44, 277–282. doi: https://doi.org/10.3303/CET1544047
  7. Oluwabamiwo, F., Adegoke, G., Denloye, S., Akinoso, R. (2015). Proximate composition and fatty acid profile of Nigerian melon seeds. Life Science Archives, 1, 59–65.
  8. Erdogan, F., Turkmen, O. (2020). Morphological characterization of the local melon genotypes of lake zone in Turkey. Fresenius Environmental Bulletin, 29 (11), 9621–9626.
  9. Toker, İ., Bayιndιrlι, A. (2003). Enzymatic peeling of apricots, nectarines and peaches. LWT - Food Science and Technology, 36 (2), 215–221. doi: https://doi.org/10.1016/s0023-6438(02)00203-7
  10. Emadi, B., Abbaspour-Fard, M. H., Yarlagadda, P. (2009). Mechanical Properties of Melon Measured by Compression, Shear, and Cutting Modes. International Journal of Food Properties, 12 (4), 780–790. doi: https://doi.org/10.1080/10942910802056143
  11. Singh, K. K., Shukla, B. D. (1995). Abrasive peeling of potatoes. Journal of Food Engineering, 26 (4), 431–442. doi: https://doi.org/10.1016/0260-8774(94)00065-h
  12. Tapia, M. R., Gutierrez-Pacheco, M. M., Vazquez-Armenta, F. J., González Aguilar, G. A., Ayala Zavala, J. F., Rahman, M. S., Siddiqui, M. W. (2014). Washing, Peeling and Cutting of Fresh-Cut Fruits and Vegetables. Minimally Processed Foods, 57–78. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-10677-9_4
  13. Mayobre, C., Pereira, L., Eltahiri, A., Bar, E., Lewinsohn, E., Garcia-Mas, J., Pujol, M. (2021). Genetic dissection of aroma biosynthesis in melon and its relationship with climacteric ripening. Food Chemistry, 353, 129484. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2021.129484
  14. Davies, R. M. (2010). Engineering Properties of Three Varieties of Melon Seeds as Potentials for Development of Melon Processing Machines. Advance Journal of Food Science and Technology, 2 (1), 119–127. Available at: https://agris.fao.org/agris-search/search.do?recordID=DJ2012046334
  15. Bourne, M. C. (1978). Texture profile analysis. Food Technology, 32. Available at: https://www.researchgate.net/publication/284667923_Texture_Profile_Analysis
  16. Iztayev, A., Kulazhanov, T. K., Yakiyayeva, M. A., Zhakatayeva, A. N., Baibatyrov, T. A. (2021). Method for the safe storage of sugar beets using an ion-ozone mixture. Acta Scientiarum Polonorum Technologia Alimentaria, 20 (1), 25–35. doi: https://doi.org/10.17306/j.afs.0865
  17. Lázaro, A., de Lorenzo, C. (2015). Texture Analysis in Melon Landraces through Instrumental and Sensory Methods. International Journal of Food Properties, 18 (7), 1575–1583. doi: https://doi.org/10.1080/10942912.2014.923441
  18. Trollope, J. R. (1982). A mathematical model of the threshing process in a conventional combine-thresher. Journal of Agricultural Engineering Research, 27 (2), 119–130. doi: https://doi.org/10.1016/0021-8634(82)90098-1
  19. Zhakatayeva, A., Iztayev, А., Мuldabekova, B., Yakiyayeva, М., Hrivna, L. (2020). Scientific security assessment of safety risk of raw sugar products. Periódico Tchê Química, 17 (34), 352–368.
  20. Tanaka, K., Akashi, Y., Fukunaga, K., Yamamoto, T., Aierken, Y., Nishida, H. et. al. (2013). Diversification and genetic differentiation of cultivated melon inferred from sequence polymorphism in the chloroplast genome. Breeding Science, 63 (2), 183–196. doi: https://doi.org/10.1270/jsbbs.63.183
  21. Akhoundnejad, Y., Dasgan, H. Y. (2020). Photosynthesis, transpiration, stomatal conductance of some melon (Cucumic melo L.) genotypes under different drought stress. Fresenius Environmental Bulletin, 29 (12), 10974–10979.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Kizatova, M., Baikenov, A., Muslimov, N., Baigenzhinov, K., & Yessimova, Z. (2021). Розробка математичної моделі процесу модернізації диньоочисної установки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(11 (111), 88–95. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235812

Номер

Том 3 № 11 (111) (2021): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Marzhan Kizatova, Alibek Baikenov, Nurzhan Muslimov, Kadyrbek Baigenzhinov, Zhazira Yessimova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.