Розробка технології застосування штучної нейронної мережі прямого поширення для короткострокового прогнозування елементів погоди

Автор(и)

  • Борис Вікторович Перелигін Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-6049-8897
  • Галина Олександрівна Боровська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0001-9649-7661
  • Ганна Арнольдівна Гнатовська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0018-5696
  • Андрій Володимирович Сергієнко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0001-6842-684X
  • Тетяна Борисівна Ткач Національний університет «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-5403-5933
  • Наталія Зінов’ївна Штефан Національний університет «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-6301-6534

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.321664

Ключові слова:

штучна нейронна мережа прямого поширення, короткострокове прогнозування елементів погоди

Анотація

Об'єктом дослідження є процедура застосування штучної нейронної мережі прямого поширення поверхневого навчання для цілей короткострокового прогнозування одного з елементів погоди – температури приземного шару повітря. Відомі методи прогнозування елементів погоди, а саме, гідродинамічний, фізико-статистичний і синоптичний, останніми роками успішно доповнюються прогнозуванням за допомогою штучних нейронних мереж. З'явилася можливість будувати мережі великого розміру, під великий обсяг навчальних даних для глибокого навчання. Однак рівень розвитку теорії штучних нейронних мереж не дає змоги будувати потрібну мережу. Тому під час розв'язання прикладних задач, подібних до наведеної в статті, розробнику доводиться наосліп або на основі якихось евристичних міркувань будувати систему прогнозування, експериментуючи з нейронними мережами. При цьому шлях ускладнення мереж найчастіше до якісного поліпшення результатів прогнозування не призводить. Тому під час досліджень основною розв'язуваною проблемою була оптимізація застосування нейронної мережі з добре відпрацьованим алгоритмом навчання для цілей короткострокового прогнозування метеорологічних елементів. Як критерій оптимізації було прийнято виправдовуваність короткострокових прогнозів значень температури приземного шару повітря різної завчасності. Параметрами, що забезпечують досягнення оптимальності, виступають параметри даних, що навчають мережу, і параметри самої мережі. За рахунок добору цих параметрів досягається висока виправдовуваність короткострокових прогнозів різної завчасності. Виправданість прогнозу на три години досягає 100 відсотків. Такого ж значення досягає виправдовуваність прогнозу із завчасністю одну добу. Прогноз значень температури на три доби має виправдовуваність понад 90 відсотків

Біографії авторів

Борис Вікторович Перелигін, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних технологій

Галина Олександрівна Боровська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кандидат географічних наук, доцент

Кафедра метеорології та кліматології

Ганна Арнольдівна Гнатовська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних технологій

Андрій Володимирович Сергієнко, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних технологій

Тетяна Борисівна Ткач, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат фізико-математичних наук

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Наталія Зінов’ївна Штефан, Національний університет «Одеська політехніка»

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Посилання

  1. Moustris, K., Larissi, I., Nastos, P. T., Koukouletsos, K., Paliatsos, A. G. (2012). 24-Hours Ahead Forecasting of PM10 Concentrations Using Artificial Neural Networks in the Greater Athens Area, Greece. Advances in Meteorology, Climatology and Atmospheric Physics, 1121–1126. https://doi.org/10.1007/978-3-642-29172-2_156
  2. Lei, Y., Zhao, D., Cai, H. (2015). Prediction of length-of-day using extreme learning machine. Geodesy and Geodynamics, 6 (2), 151–159. https://doi.org/10.1016/j.geog.2014.12.007
  3. Koprinska, I., Wu, D., Wang, Z. (2018). Convolutional Neural Networks for Energy Time Series Forecasting. 2018 International Joint Conference on Neural Networks (IJCNN), 1–8. https://doi.org/10.1109/ijcnn.2018.8489399
  4. Taylor, J. W., Buizza, R. (2002). Neural network load forecasting with weather ensemble predictions. IEEE Transactions on Power Systems, 17 (3), 626–632. https://doi.org/10.1109/tpwrs.2002.800906
  5. Maqsood, I., Khan, M., Abraham, A. (2004). An ensemble of neural networks for weather forecasting. Neural Computing and Applications, 13 (2). https://doi.org/10.1007/s00521-004-0413-4
  6. Maqsood, I., Abraham, A. (2007). Weather analysis using ensemble of connectionist learning paradigms. Applied Soft Computing, 7 (3), 995–1004. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2006.06.005
  7. Maqsood, I., Khan, M. R., Abraham, A. (2003). Weather Forecasting Models Using Ensembles of Neural Networks. Intelligent Systems Design and Applications, 33–42. https://doi.org/10.1007/978-3-540-44999-7_4
  8. Harnist, B., Pulkkinen, S., Mäkinen, T. (2024). DEUCE v1.0: a neural network for probabilistic precipitation nowcasting with aleatoric and epistemic uncertainties. Geoscientific Model Development, 17 (9), 3839–3866. https://doi.org/10.5194/gmd-17-3839-2024
  9. Espeholt, L., Agrawal, S., Sønderby, C., Kumar, M., Heek, J., Bromberg, C. et al. (2022). Deep learning for twelve hour precipitation forecasts. Nature Communications, 13 (1). https://doi.org/10.1038/s41467-022-32483-x
  10. Bi, K., Xie, L., Zhang, H., Chen, X., Gu, X., Tian, Q. (2023). Accurate medium-range global weather forecasting with 3D neural networks. Nature, 619 (7970), 533–538. https://doi.org/10.1038/s41586-023-06185-3
  11. Clare, M. C. A., Jamil, O., Morcrette, C. J. (2021). Combining distribution‐based neural networks to predict weather forecast probabilities. Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society, 147 (741), 4337–4357. https://doi.org/10.1002/qj.4180
  12. Yang, Q., Giezendanner, J., Civitarese, D. S., Jakubik, J., Schmitt, E., Chandra, A. et al. (2024). Multi-modal graph neural networks for localized off-grid weather forecasting. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2410.12938
  13. Chaudhuri, S., Das, D., Sarkar, I., Goswami, S. (2015). Multilayer Perceptron Model for Nowcasting Visibility from Surface Observations: Results and Sensitivity to Dissimilar Station Altitudes. Pure and Applied Geophysics, 172 (10), 2813–2829. https://doi.org/10.1007/s00024-015-1065-2
  14. Perelygin, B., Tkach, T., Gnatovskaya, A. (2021). Preparing data and determining parameters for a feedforward neural network used for short-term air temperature forecasting. Short Paper Proceedings of the 2nd International Conference on Intellectual Systems and Information Technologies (ISIT 2021) co-located with 1st International Forum "Digital Reality" (DRForum 2021). Odesa, 56–61. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-3126/paper8.pdf
  15. Nastanova z meteorolohichnoho prohnozuvannia. Ukrainskyi hidrometerolohichnyi tsentr. Kyiv, 35. Available at: https://www.meteo.gov.ua/f/pro_nas/normatuvni_akt/Nastanova%20z%20meteoprognozuvannia.pdf
Розробка технології застосування штучної нейронної мережі прямого поширення для короткострокового прогнозування елементів погоди

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-27

Як цитувати

Перелигін, Б. В., Боровська, Г. О., Гнатовська, Г. А., Сергієнко, А. В., Ткач, Т. Б., & Штефан, Н. З. (2025). Розробка технології застосування штучної нейронної мережі прямого поширення для короткострокового прогнозування елементів погоди. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(2 (133), 18–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.321664