Виявлення галузево-специфічних кількісних показників результатів впровадження стратегій хмарної міграції
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.337851Ключові слова:
імпутація, інформаційні системи, кількісний аналіз, класифікація, стратегічне планування, хмарна міграціяАнотація
Об’єктом дослідження є процес хмарної міграції інформаційних систем (ІС). У ході дослідження було вирішено проблему розробки кількісно обґрунтованої класифікації стратегій міграції, адже існуючі підходи базувалися на концептуальних моделях без емпіричної перевірки галузевих показників ефективності.
На відміну від існуючих класифікацій, запропонований підхід використовував емпіричні дані, отримані з 275 успішних кейсів міграції в хмару, з урахуванням таких показників, як зниження витрат, підвищення продуктивності, тривалість міграції та кількість використаних хмарних сервісів. Обробку пропущених значень було виконано методом множинної імпутації за ланцюговими рівняннями, аномальні спостереження видалено методом міжквартильного розмаху, що підвищило достовірність результатів. Було сформовано класифікацію з трьох стратегій – Lift-and-Shift, Re-platforming і Reengineering.
Кількісні результати показали, що Lift-and-Shift застосовувався в 39,64 % випадків із середнім циклом 5,94 міс. та показником зниження витрат у 40,06 %; Re-platforming – у 38,55 % із 6,10 міс. і 38,12 %; Reengineering – у 21,82 % із 6,28 міс., економією 42 % і приростом продуктивності 141,66 %. Подальший аналіз показав галузеву залежність вибору: Lift-and-Shift домінував у регульованих секторах, Re-platforming і Reengineering – у високотехнологічних.
Отримані результати можуть слугувати основою автоматизованих систем підтримки рішень при плануванні хмарної міграції ІС середніх і великих підприємств. Кількісні моделі давали змогу прогнозувати часові та фінансові показники з урахуванням масштабу, технологічного ландшафту й регуляторних вимог. Умовою застосування є збір метричних даних про продуктивність і витрати та інтеграція методів MICE і виявлення аномалій у передміграційному аудиті
Посилання
- Mittal, M. (2024). The Great Migration: Understanding the Cloud Revolution in IT. International Journal of Scientific Research in Computer Science, Engineering and Information Technology, 10 (6), 2222–2228. https://doi.org/10.32628/cseit2410612423
- Amin, R., Vadlamudi, S. (2021). Opportunities and Challenges of Data Migration in Cloud. Engineering International, 9 (1), 41–50. https://doi.org/10.18034/ei.v9i1.529
- Indukuri, A. V. (2025). AI-Powered Cloud Migration: Transforming Enterprise Modernization Strategies. Journal of Computer Science and Technology Studies, 7 (2), 567–575. https://doi.org/10.32996/jcsts.2025.7.2.60
- Sharma, B. P. (2025). Optimizing Cloud Migration Strategies for Large-Scale Enterprises: A Comparative Analysis of Lift-and-Shift, Replatforming, and Refactoring Approaches. Advances in Theoretical Computation, Algorithmic Foundations, and Emerging Paradigms, 15 (2), 1–14. Available at: https://heilarchive.com/index.php/ATCAEP/article/view/2025-FEB-04
- Hosseini Shirvani, M., Amin, G. R., Babaeikiadehi, S. (2022). A decision framework for cloud migration: A hybrid approach. IET Software, 16 (6), 603–629. https://doi.org/10.1049/sfw2.12072
- Aslam, M., Rahim, L. bin A., Watada, J., Hashmani, M. (2018). Clustering-Based Cloud Migration Strategies. Journal of Advanced Computational Intelligence and Intelligent Informatics, 22 (3), 295–305. https://doi.org/10.20965/jaciii.2018.p0295
- Chanthati, S. R. (2024). Artificial Intelligence-Based Cloud Planning and Migration to Cut the Cost of Cloud Sasibhushan Rao Chanthati. American Journal of Smart Technology and Solutions, 3 (2), 13–24. https://doi.org/10.54536/ajsts.v3i2.3210
- Ankit, K. G., Apoorva, J. (2025). Efficient Strategies for S/4 HANA Cloud Migration in Large Enterprise Landscapes. International Journal of Innovative Science and Research Technology (IJISRT), 9 (11), 3628–3645. https://doi.org/10.5281/zenodo.14836417
- Althani, B. (2025). Migration challenges of legacy software to the cloud: a socio-technical perspective. Cogent Business & Management, 12 (1). https://doi.org/10.1080/23311975.2025.2503421
- Sahoo, K., Samal, A. K., Pramanik, J., Pani, S. K. (2019). Exploratory Data Analysis using Python. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering, 8 (12), 4727–4735. https://doi.org/10.35940/ijitee.l3591.1081219
- Buuren, S. van, Groothuis-Oudshoorn, K. (2011). mice: Multivariate Imputation by Chained Equations inR. Journal of Statistical Software, 45 (3). https://doi.org/10.18637/jss.v045.i03
- Tukey, J. W. (1977). Exploratory Data Analysis. Addison-Wesley Publishing Company. Available at: https://consoleflare.com/blog/wp-content/uploads/2022/09/Exploratory-Data-Analysis-1977-John-Tukey.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Viktor Shutko, Maksym Ievlanov, Ivan Iuriev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
