Визначення впливу довжини ствола на балістичні показники мисливських набоїв

Автор(и)

  • Віктор Анатолійович Голуб Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1111-8819
  • Сергій Петрович Бісик Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-5009-2113
  • Геннадій Анатолійович Голуб Національний університет біоресурсів і природокористування України; Vytautas Magnus University Agriculture Academy, Україна https://orcid.org/0000-0002-2388-0405
  • Ігор Михайлович Зозулевич Науково-дослідний центр випробувань, експертизи та сертифікації персональних броньованих засобів захисту, Україна https://orcid.org/0009-0004-0249-3408
  • Олександр Миколайович Купріненко Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0001-6692-0959
  • Леонід Сергійович Давидовський Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2529-1989
  • Святослав Геннадійович Сєдов Науково-дослідний центр випробувань, експертизи та сертифікації персональних броньованих засобів захисту, Україна https://orcid.org/0000-0001-8718-1112
  • Олег Михайлович Арістархов Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2064-4121

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.357602

Ключові слова:

мисливська рушниця, пороховий заряд, стандартне відхилення, площа ураження, модель розсіювання

Анотація

Об’єктом дослідження є мисливська рушниця з варіативною довжиною ствола. Досліджувалась проблема, пов’язана з визначенням балістичних показників мисливських набоїв за різної довжини ствола.

Визначено стандартне відхилення розподілу дробу на мішені та площа ураження мисливськими набоями в залежності від довжини ствола мисливської рушниці. Вплив довжини ствола на балістичні характеристики мисливських набоїв досліджувався шляхом проведення багатофакторного експерименту, побудованого за D-оптимальним планом Бокса–Бенкена.

У результаті проведення експериментальних досліджень було встановлено, що максимальне значення стандартного відхилення розподілу дробу на рівні 21 см має місце при довжині ствола 150 мм та масі дробового заряду 36 г. При цьому заряд пороху не мав суттєвого впливу на стандартне відхилення розподілу дробу на мішені. Стандартне відхилення розподілу дробу має максимальні значення у випадку коли пороховий заряд максимальний, а маса дробу мінімальна. Площа ураження моделювалася шляхом збільшення точки пробиття на мішені до розмірів сумарного еквівалентного діаметру найбільш вразливих елементів безпілотних літальних апаратів (БпЛА) із FPV (First-Person View) пілотуванням. На мішені із еквівалентним діаметром 8 см площа ураження має максимальне значення на рівні 1,2 м2 при довжині ствола 150 мм, масі порохового заряду 2,28 г та масі дробового заряду 54 г. Зменшення маси дробового заряду та маси порохового заряду призводить до зменшення площі ураження при будь-якій довжині ствола.

Практичне значення результатів досліджень полягає в тому, що вони можуть бути використані для удосконалення набоїв та індивідуальних засобів ураження БпЛА із FPV пілотуванням. Крім того, їх можливо застосувати в автоматичних системах захисту, перспективних для встановлення на бойових машинах

Біографії авторів

Віктор Анатолійович Голуб, Національний університет оборони України

Доктор технічних наук, професор

Науково-випробувальний відділ

Сергій Петрович Бісик, Національний університет оборони України

Доктор технічних наук, професор

Науково-випробувальний відділ

Геннадій Анатолійович Голуб, Національний університет біоресурсів і природокористування України; Vytautas Magnus University Agriculture Academy

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М. П. Момотенка

Department of Mechanical, Energy and Biotechnology Engineering

Ігор Михайлович Зозулевич, Науково-дослідний центр випробувань, експертизи та сертифікації персональних броньованих засобів захисту

Науковий співробітник

Олександр Миколайович Купріненко, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інженерної техніки

Леонід Сергійович Давидовський, Національний університет оборони України

Кандидат технічних наук, старший дослідник

Науково-випробувальний відділ

Святослав Геннадійович Сєдов, Науково-дослідний центр випробувань, експертизи та сертифікації персональних броньованих засобів захисту

Кандидат технічних наук, старший дослідник

Олег Михайлович Арістархов, Національний університет оборони України

Доктор філософії (PhD)

Кафедра технічного забезпечення

Посилання

  1. Mekdad, Y., Aris, A., Babun, L., Fergougui, A. E., Conti, M., Lazzeretti, R., Uluagac, A. S. (2023). A survey on security and privacy issues of UAVs. Computer Networks, 224, 109626. https://doi.org/10.1016/j.comnet.2023.109626
  2. Kumar, N., Chaudhary, A. (2024). Surveying cybersecurity vulnerabilities and countermeasures for enhancing UAV security. Computer Networks, 252, 110695. https://doi.org/10.1016/j.comnet.2024.110695
  3. Guitton, M. J. (2021). Fighting the Locusts: Implementing Military Countermeasures Against Drones and Drone Swarms. Scandinavian Journal of Military Studies, 4 (1), 26–36. https://doi.org/10.31374/sjms.53
  4. Wang, J., Liu, Y., Song, H. (2021). Counter-Unmanned Aircraft System(s) (C-UAS): State of the Art, Challenges, and Future Trends. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 36 (3), 4–29. https://doi.org/10.1109/maes.2020.3015537
  5. Xu, L., Luo, Z. (2025). Anti-UAV detection and identification technology: Fundamentals, methods and challenges. Physical Communication, 71, 102676. https://doi.org/10.1016/j.phycom.2025.102676
  6. Tyurin, V., Martyniuk, O., Mirnenko, V., Open’ko, P., Korenivska, I. (2019). General Approach to Counter Unmanned Aerial Vehicles. 2019 IEEE 5th International Conference Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments (APUAVD), 75–78. https://doi.org/10.1109/apuavd47061.2019.8943859
  7. Tytarenko, O., Abramov, S., Ktitorov, M., Synytsina, Y. (2025). Countering FPV Drones: Insights from Ukraine’s Combat Experience. Advances in Military Technology, 20 (2), 421–434. https://doi.org/10.3849/aimt.01998
  8. Mirnenko, V., Novichenko, S., Doska, O., Open’ko, P., Avramenko, O., Kurban, V. (2022). Methodology for Assessing the Level of Threats when Using Small Arms against Unmanned Aerial Vehicles. Advances in Military Technology, 17 (1), 107–120. https://doi.org/10.3849/aimt.01486
  9. Hambling, D. (2024). Drone vs drone is the new warfare. New Scientist, 264 (3512), 16. https://doi.org/10.1016/s0262-4079(24)01806-2
  10. Maitre, M., Chiaravalle, A., Horder, M., Chadwick, S., Beavis, A. (2021). Evaluating the effect of barrel length on pellet distribution patterns of sawn-off shotguns. Forensic Science International, 320, 110685. https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2021.110685
  11. Kerkhoff, W., Maitimu, K., Pater, K. D. H., de Jong, M. A. (2023). The relationship between pellet size and shotgun dispersion patterns. Journal of Forensic Sciences, 69 (2), 461–468. https://doi.org/10.1111/1556-4029.15427
  12. Rotter, G., Correzzola, C., Del Ángel, V. F., Daminato, E., Causin, V. (2022). Characterisation of plastic wads: A useful approach for elucidating shooting accidents and homicides involving shotguns. Forensic Science International, 332, 111194. https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2022.111194
  13. Oura, P., Junno, A., Junno, J.-A. (2021). Deep learning in forensic shotgun pattern interpretation – A proof-of-concept study. Legal Medicine, 53, 101960. https://doi.org/10.1016/j.legalmed.2021.101960
  14. Meric, Ç., Polat, M. Ö., Altun, G. (2020). Shot range estimation of shotgun grain-loaded cartridges. Forensic Science International, 314, 110375. https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2020.110375
  15. Golub, V., Bisyk, S., Golub, G., Tsyvenkova, N., Dubok, I., Shkvarskyi, O. et al. (2025). Determining the ballistic characteristics of hunting cartridges. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (3 (136)), 15–24. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.336049
  16. Horvath, F., Gardner, K., Siegel, J. (1993). Range of Fire Estimates from Shotgun Pellet Patterns: The Effect of Shell and Barrel Temperature. Journal of Forensic Sciences, 38 (3), 585–592. https://doi.org/10.1520/jfs13442j
  17. Kostorrizos, A., Spiliopoulou, C., Moraitis, Κ., Papadodima, S. (2023). Determination of Firing Distance based on Pellet Dispersion. Austin Journal of Forensic Science and Criminology, 10 (1). https://doi.org/10.26420/austinjforensicscicriminol.2023.1094
  18. Golub, G. A., Kukharets, S. M., Tsyvenkova, N. M., Golubenko, A. A., Kalenichenko, P. S. (2018). Research on a boiler furnace module effectiveness working on small fracture wastes. INMATEH-Agricultural Engineering, 55 (2), 9–18. Available at: https://www.cabidigitallibrary.org/doi/pdf/10.5555/20183391971
  19. PlotDigitizer. Available at: https://plotdigitizer.com
  20. Golub, V., Kurban, V., Sedov, S., Golub, G. (2022). Classification of Combat Wheeled Vehicles Using Cluster Analysis Methods. Advances in Military Technology, 17 (1), 5–16. https://doi.org/10.3849/aimt.01499
Визначення впливу довжини ствола на балістичні показники мисливських набоїв

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Голуб, В. А., Бісик, С. П., Голуб, Г. А., Зозулевич, І. М., Купріненко, О. М., Давидовський, Л. С., Сєдов, С. Г., & Арістархов, О. М. (2026). Визначення впливу довжини ствола на балістичні показники мисливських набоїв. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(1 (140), 6–12. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.357602

Номер

Том 2 № 1 (140) (2026): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Victor Golub, Serhii Bisyk, Gennadii Golub, Ihor Zozulevych, Oleksandr Kuprinenko, Leonid Davydovs’kyi, Sviatoslav Sedov, Oleh Aristarkhov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.