Оцінка ступеня забруднення річки Дніпро та розробка заходів щодо його зниження

Автор(и)

  • Aleksandr Kasimov Український державний науково-дослідний інститут металів вул. Дарвіна, 20, м. Харків, 61002, Україна Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» пр. Науки, 9, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0003-2882-6843
  • Iryna Stalinska Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-2882-6843
  • Kateryna Sorokina Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-2882-6843

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101388

Ключові слова:

захист водного басейну, очищення стічних вод, важкі метали, утилізація шламів

Анотація

Розглянуто питання оцінки факторів, що впливають на забруднення поверхневих і ґрунтових вод промислових територій. Проаналізовано негативний вплив накопичувачів промислових стічних вод і шламів на стан водного басейну. Визначено об'єкти та суб'єкти впливу, наведені технологічні схеми очищення стоків і охарактеризовані види шкоди навколишньому природному середовищу з боку накопичувачів промислових стічних вод

Біографії авторів

Aleksandr Kasimov, Український державний науково-дослідний інститут металів вул. Дарвіна, 20, м. Харків, 61002, Україна Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» пр. Науки, 9, м. Харків, Україна, 61166

Доктор технічних наук, професор, заступник директора 

Iryna Stalinska, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерної екології міст

Kateryna Sorokina, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра водопостачання, водовідведення і очистки вод 

Посилання

  1. Farkas, A., Erratico, C., Vigano, L. (2007). Assessment of the environmental significance of heavy metal pollution in surficial sediments of the River Po. Chemosphere, 68 (4), 761–768. doi: 10.1016/j.chemosphere.2006.12.099
  2. Saleem, M., Iqbal, J., Shah, M. H. (2014). Dissolved Concentrations, Sources, and Risk Evaluation of Selected Metals in Surface Water from Mangla Lake, Pakistan. The Scientific World Journal, 2014, 1–12. doi: 10.1155/2014/948396
  3. Kumar, M., Ramanathan, A., Tripathi, R., Farswan, S., Kumar, D., Bhattacharya, P. (2017). A study of trace element contamination using multivariate statistical techniques and health risk assessment in groundwater of Chhaprola Industrial Area, Gautam Buddha Nagar, Uttar Pradesh, India. Chemosphere, 166, 135–145. doi: 10.1016/j.chemosphere.2016.09.086
  4. Burgass, M. J., Halpern, B. S., Nicholson, E., Milner-Gulland, E. J. (2017). Navigating uncertainty in environmental composite indicators. Ecological Indicators, 75, 268–278. doi: 10.1016/j.ecolind.2016.12.034
  5. Ebrahimi, M., Gerber, E. L., Rockaway, T. D. (2017). Temporal performance assessment of wastewater treatment plants by using multivariate statistical analysis. Journal of Environmental Management, 193, 234–246. doi: 10.1016/j.jenvman.2017.02.027
  6. Malik, O. A., Hsu, A., Johnson, L. A., de Sherbinin, A. (2015). A global indicator of wastewater treatment to inform the Sustainable Development Goals (SDGs). Environmental Science & Policy, 48, 172–185. doi: 10.1016/j.envsci.2015.01.005
  7. Ogunkunle, C. O., Mustapha, K., Oyedeji, S., Fatoba, P. O. (2016). Assessment of metallic pollution status of surface water and aquatic macrophytes of earthen dams in Ilorin, north-central of Nigeria as indicators of environmental health. Journal of King Saud University – Science, 28 (4), 324–331. doi: 10.1016/j.jksus.2015.11.005
  8. Islam, S., Islam, S., Habibullah-AL-mamun, Islam, S. A., Eaton, D. W. (2016). Total and dissolved metals in the industrial wastewater: A case study from Dhaka Metropolitan, Bangladesh. Environmental Nanotechnology, Monitoring & Management, 5, 74–80. doi: 10.1016/j.enmm.2016.04.001
  9. Liao, J., Chen, J., Ru, X., Chen, J., Wu, H., Wei, C. (2017). Heavy metals in river surface sediments affected with multiple pollution sources, South China: Distribution, enrichment and source apportionment. Journal of Geochemical Exploration, 176, 9–19. doi: 10.1016/j.gexplo.2016.08.013
  10. Kasimov, A. M. (2011). Osnovnye meropriyatiya po likvidacii ushcherba okruzhayushchei prirodnoi srede v raione razmeshcheniya nakopitelei othodov metallurgicheskih zavodov. Chernaya metallurgiya, 12 (1344), 70–72.
  11. Kasimov, A. M. (2013). Migraciya ionov tyazhelyh i redkih metallov v pochvah vokrug zoloshlakovyh otvalov ryada ugol'nyh TEHS Ukrainy. Mater. 1X Mezinarodni vedecko-praktika Konference «Vedecky Prоmysl Evropskeho kontinentu-2013. 27.11.2013-05.12/2013». Praha, 75–81.
  12. Lomsadze, Z., Makharadze, K., Pirtskhalava, R. (2016). The ecological problems of rivers of Georgia (the Caspian Sea basin). Annals of Agrarian Science, 14 (3), 237–242. doi: 10.1016/j.aasci.2016.08.009
  13. Fu, F., Wang, Q. (2011). Removal of heavy metal ions from wastewaters: A review. Journal of Environmental Management, 92 (3), 407–418. doi: 10.1016/j.jenvman.2010.11.011
  14. Angelakis, A. N., Durham, B. (2008). Water recycling and reuse in EUREAU countries: Trends and challenges. Desalination, 218 (1-3), 3–12. doi: 10.1016/j.desal.2006.07.015
  15. Klemes, J. J. (2012). Industrial water recycle/reuse. Current Opinion in Chemical Engineering, 1 (3), 238–245. doi: 10.1016/j.coche.2012.03.010
  16. Bratina, B., Sorgo, A., Kramberger, J., Ajdnik, U., Zemljic, L. F., Ekart, J., Safaric, R. (2016). From municipal/industrial wastewater sludge and FOG to fertilizer: A proposal for economic sustainable sludge management. Journal of Environmental Management, 183, 1009–1025. doi: 10.1016/j.jenvman.2016.09.063
  17. Kasimov, A. M., Gurenko, I. V., Macevitaya, I. N. (2013). Ekologicheskie i ehkonomicheskie instrumenty sokrashcheniya ushcherba okruzhayushchei prirodnoi srede so storony nakopitelei promyshlennyh othodov. Ekologiya i promyshlennost', 1, 79–83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-22

Як цитувати

Kasimov, A., Stalinska, I., & Sorokina, K. (2017). Оцінка ступеня забруднення річки Дніпро та розробка заходів щодо його зниження. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (87), 41–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101388

Номер

Том 3 № 10 (87) (2017): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Aleksandr Kasimov, Iryna Stalinska, Kateryna Sorokina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.