Моделювання процесу розробки програмного забезпечення за допомогою Марковських процесів

Автор(и)

  • Tamara Savchuk Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вiнниця, Україна, 21021, Україна https://orcid.org/0000-0002-0061-6206
  • Nataliia Pryimak Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вiнниця, Україна, 21021, Україна https://orcid.org/0000-0002-9123-5635

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103340

Ключові слова:

Марковські процеси, Марковські ланцюги, розробка програмного забезпечення, пошук асоціативних правил

Анотація

Запропоновано інформаційну модель процесу пошуку і використання асоціативних правил при розробці програмного забезпечення, яка може бути використана при створенні відповідної інформаційної технології. При цьому розглянуто формальні підходи для опису процесу розробки програмного забезпечення. Здійснено моделювання даного процесу на різних рівнях деталізації за допомогою Марковських ланцюгів

Біографії авторів

Tamara Savchuk, Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вiнниця, Україна, 21021

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних наук

Nataliia Pryimak, Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вiнниця, Україна, 21021

Аспірант

Кафедра комп’ютерних наук

Посилання

  1. Herbsleb, J. D., Moitra, D. (2001). Global software development. IEEE Software, 18 (2), 16–20. doi: 10.1109/52.914732
  2. Aho, A. V., Ullman, J. D. (1972). The Theory of Parsing, Translation, and Compiling. Vol. 1. New Jersy: Prentice Hall, 147–151.
  3. Peterson, J. L. (1981). Petri net theory and the modeling of systems. New Jersy: Prentice Hall, 310.
  4. Harel, D. (1987). Statecharts: a visual formalism for complex systems. Science of Computer Programming, 8 (3), 231–274. doi: 10.1016/0167-6423(87)90035-9
  5. uz Zaman, Q., Sindhu, M. A., Nadeem, A. (2015). Formalizing a Use Case to a Kripke Structure. Software Engineering and Applications/ 831: Advances in Power and Energy Systems. doi: 10.2316/p.2015.829-017
  6. Stirling, C. (1991). Modal and temporal logics. GB.: University of Edinburgh, Department of Computer Science, 23–30.
  7. Sindhu, M. (2013). Algorithms and Tools for Learning-based Testing of Reactive Systems. Stockholm, 19.
  8. Fraser, G., Wotawa, F. (2007). Using model-checkers to generate and analyze property relevant test-cases. Software Quality Journal, 16 (2), 161–183. doi: 10.1007/s11219-007-9031-6
  9. Dranidis, D., Tigka, K., Kefalas, P. (2003). Formal modelling of use cases with X-machines. Proceedings of the 1st South-East European Workshop on Formal Methods, SEEFM'03, 72–83.
  10. Holcombe, M. (1988). X-machines as a basis for dynamic system specification. Software Engineering Journal, 3 (2), 69. doi: 10.1049/sej.1988.0009
  11. Kolesnikova, E. V., Negri, A. A. (2013). Transformatsiia kognitivnyh kart v modeli markovskih protsesov dlya proektov sozdaniia programnogo obespecheniia. Managing the development of complex systems, 15, 30–35.
  12. Koshkin, K. V., Makeev, S. A., Fomenko, G. V. (2011). Kognitivnie modeli upravleniia zhilishchno-komunalnym hozaystvom kak aktivnoy sistemoy. Managing the development of complex systems, 5, 17–19.
  13. Tihonov, V. I., Mironov, M. A. (1977). Markovskie procesy. Мoscow: Soviet radio, 488.
  14. Markov, A. V. (2011). Sovokupnoe ispolzovanie setey Petri I UML diagram pri razrabotke programmnogo obespechenia. Sbornik nauchnyh trudov NGTU, 2 (64), 85–94.
  15. Meier, P., Kounev, S., Koziolek, H. (2011). Automated Transformation of Component-Based Software Architecture Models to Queueing Petri Nets. 2011 IEEE 19th Annual International Symposium on Modelling, Analysis, and Simulation of Computer and Telecommunication Systems. doi: 10.1109/mascots.2011.23
  16. Jie, T. W., Ameedeen, M. A. (2015). A Model Driven method to represent Free Choice Petri Nets as Sequence Diagram. 2015 4th International Conference on Software Engineering and Computer Systems (ICSECS). doi: 10.1109/icsecs.2015.7333104
  17. Singh, H., Pal, P. (2013). Software Reliability Testing using Monte Carlo Methods. International Journal of Computer Applications, 69 (4), 41–44. doi: 10.5120/11834-7554
  18. Martin, R. (2003). Agile Software Development: Principles, Patterns, and Practices. New Jersy: Prentice Hall, 102–103.
  19. What are the Software Development Life Cycle (SDLC) phases? Available at: http://istqbexamcertification.com/what-are-the-software-development-life-cycle-sdlc-phases/
  20. Gorban, І. (2003). Teoriia imovirnostei i matematychna statystyka dlia naukovyh pratsivnykiv ta inzheneriv. Kyiv, 90–110.
  21. Everett, G. D. (2007). Software Testing: Testing Across the Entire Software Development Life Cycle. Wiley-IEEE Computer Society Press, 280.
  22. Fundamentalnii protsess testirovaniia. Available at: http://qalight.com.ua/baza-znaniy/fundamentalnyiy-protsess-testirovaniya/
  23. Savchuk, T. O., Pryymak, N. V. (2015). Poshuk asotsiativnyh pravil dlia pryiniatiia rishen v marketyngovii diyalnosti, 3, 196–199.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-30

Як цитувати

Savchuk, T., & Pryimak, N. (2017). Моделювання процесу розробки програмного забезпечення за допомогою Марковських процесів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(2 (87), 33–38. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103340

Номер

Том 3 № 2 (87) (2017): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Прикладні інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Tamara Savchuk, Nataliia Pryimak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.