Дослідження процесу біосорбції іонів важких металів осадами станцій біологічного знезалізнення

Автор(и)

  • Alexander Kvartenko Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028, Україна https://orcid.org/0000-0001-5634-1128
  • Valery Orlov Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028, Україна
  • Oksana Pletuk Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028, Україна https://orcid.org/0000-0003-2295-4238

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.106961

Ключові слова:

біомінерали, біосорбція іонів важких металів, матрикси залізобактерій, осад станції знезалізнення

Анотація

Встановлено можливість біосорбції іонів важких металів на бактеріальних структурах консорціумів залізобактерій. Досліджено процес очищення води від іонів Cr6+ (до 2,0 мг/дм3), Zn2+ (до 50 мг/дм3), Cu2+ (до 16 мг/дм3), Ni2+ (до 1,3 мг/дм3)на різних видах осадів станції знезалізнення. Визначена ефективність їх застосування при вилученні іонів важких металів із природних підземних та промивних вод гальванічного виробництва

Біографії авторів

Alexander Kvartenko, Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра водопостачання, водовідведення та бурової справи 

Valery Orlov, Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028

Доктор технічних наук, професор

Кафедра водопостачання, водовідведення та бурової справи 

Oksana Pletuk, Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028

Інженер

Кафедра водопостачання, водовідведення та бурової справи

Посилання

  1. Haferburg, G., Kothe, E. (2011). Biogeosciences in Heavy Metal-Contaminated Soils. Bio-Geo Interactions in Metal-Contaminated Soils, 17–34. doi: 10.1007/978-3-642-23327-2_2
  2. Fylypchuk, V. L. (2004). Ochyshchennia bahatokomponentnykh metalovmishchuiuchykh stichnykh vod promyslovykh pidpryiemstv. Rivne: UDUVHP, 232.
  3. Dolina, L. F. (2008). Sovremennaya tekhnika i tekhnologiya dlya ochistki stochnyh vod ot soley tyazhelyh metallov. Dnepropetrovsk: Kontinent, 254.
  4. Zapotoczny, S., Jurkiewicz, A., Tylko, G., Anielska, T., Turnau, K. (2007). Accumulation of copper by Acremonium pinkertoniae, a fungus isolated from industrial wastes. Microbiological Research, 162 (3), 219–228. doi: 10.1016/j.micres.2006.03.008
  5. Kochergin, A. S., Andreev, S. Yu., Grishin, B. M., Bakunov, M. V. (2010). Novaya tekhnologiya i princip raboty lokal'nyh ochistnyh sooruzheniy cekhov gal'vanopokrytiy. Izvestiya vyssh. ucheb. zavedeniy. Stroitel'stvo, 1, 68–74.
  6. Comte, S., Guibaud, G., Baudu, M. (2008). Biosorption properties of extracellular polymeric substances (EPS) towards Cd, Cu and Pb for different pH values. Journal of Hazardous Materials, 151 (1), 185–193. doi: 10.1016/j.jhazmat.2007.05.070
  7. Ahluwalia, S. S., Goyal, D. (2007). Microbial and plant derived biomass for removal of heavy metals from wastewater. Bioresource Technology, 98 (12), 2243–2257. doi: 10.1016/j.biortech.2005.12.006
  8. Hennebel, T., De Gusseme, B., Boon, N., Verstraete, W. (2009). Biogenic metals in advanced water treatment. Trends in Biotechnology, 27 (2), 90–98. doi: 10.1016/j.tibtech.2008.11.002
  9. Sahabi, D. M., Takeda, M., Suzuki, I., Koizumi, J. (2010). Comparison of Arsenate, Lead, and Cadmium Adsorption onto Aged Biofilter Media. Journal of Environmental Engineering, 136 (5), 493–500. doi: 10.1061/(asce)ee.1943-7870.0000184
  10. Fujikawa, Y., Sugahara, M., Hamasaki, T., Yoneda, D., Minami, A., Sugimoto, Y., Iwasaki, H. (2010). Biological filtration using iron bacteria for simultaneous removal of arsenic, iron, manganese and ammonia: Application to waterworks facilities in Japan and developing countries. Journal of Human Environmental Studies, 9, 261–276.
  11. Bukreeva, V. Yu., Grabovich, M. Yu., Eprincev, A. T., Dubinina, G. A. (2009). Sorbciya kolloidnyh soedineniy oksidov zheleza i marganca s pomoshch'yu zhelezobakteriy na peschanyh zagruzkah ochistnyh sooruzheniy vodopod’emnyh stanciy. Sorbcionnye i hromatograficheskie processy, 9 (4), 506–514.
  12. Orlov, V. O. (2008). Znezaliznennia pidzemnykh vod sproshchenoiu aeratsieiu ta filtruvanniam. Rivne: NUVHP, 158.
  13. Kvartenko, O. M. (2016). Vykorystannia osadiv stantsii biolohichnoho znezaliznennia dlia osadzhennia ioniv vazhkykh metaliv iz zvorotnykh stokiv halvanichnoho vyrobnytstva. Ekolohiia. Liudyna. Suspilstvo. Kyiv, 93–95.
  14. Angelova, R., Slavov, L., Iliev, M., Mitova, M., Blagoev, B., Nedkov, I., Groudeva, V. (2015). Biogenic iron oxides from labor atory cultivated Leptothrix sp. for application in the bionanotechnology. Annuaire de l’Université de Sofia “St. Kliment Ohridski”. First National Conference of Biotechnology, 100, 231–238.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-22

Як цитувати

Kvartenko, A., Orlov, V., & Pletuk, O. (2017). Дослідження процесу біосорбції іонів важких металів осадами станцій біологічного знезалізнення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (88), 37–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.106961

Номер

Том 4 № 10 (88) (2017): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Alexander Kvartenko, Valery Orlov, Oksana Pletuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.