Біотестування плазмохімічно активованої води з використанням гідробіонтів

Автор(и)

  • Alexandr Pivovarov Український державний хіміко-технологічний університет пр. Гагаріна, 8, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7849-0722
  • Svitlana Mykolenko Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-1959-1141
  • Olena Honcharova Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-9702-7458

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.107201

Ключові слова:

плазмохімічно активована вода, біотестування, гідробіонти, газорозрядна візуалізація

Анотація

Досліджено вплив плазмохімічно активованої води на функціональний стан Riccia fluitans, Lémna mínor L., Paramecium сaudatum, Artemia salina і Cyprinus carpio. Визначено позитивну дію плазмохімічно активованої води на біологічні об’єкти. Встановлені основні показники для кожного методу біотестування. Отримані результати доповнюють відомості щодо безпечності використання плазмохімічно активованої води як компонента харчового ланцюга

Біографії авторів

Alexandr Pivovarov, Український державний хіміко-технологічний університет пр. Гагаріна, 8, м. Дніпро, Україна, 49005

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології неорганічних речовин та екології

 

Svitlana Mykolenko, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат технічних наук

Кафедра технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції

Olena Honcharova, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра водних біоресурсів та аквакультури

Посилання

  1. Qu, X., Alvarez, P. J. J., Li, Q. (2013). Applications of nanotechnology in water and wastewater treatment. Water Research, 47 (12), 3931–3946. doi: 10.1016/j.watres.2012.09.058
  2. Korotkov, K. G., Matravers, P., Orlov, D. V.,Williams, B. O. (2010). Application of Electrophoton Capture (EPC) Analysis Based on Gas Discharge Visualization (GDV) Technique in Medicine: A Systematic Review. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 16 (1), 13–25. doi: 10.1089/acm.2008.0285
  3. Garvey, M., Hayes, J., Clifford, E., Rowan, N. (2013). Ecotoxicological assessment of pulsed ultraviolet light-treated water containing microbial species andCryptosporidium parvumusing a microbiotest test battery. Water and Environment Journal, 29 (1), 27–35. doi: 10.1111/wej.12073
  4. Martinez-Huitle, C. A., Brillas, E. (2008). Electrochemical Alternatives for Drinking Water Disinfection. Angewandte Chemie International Edition, 47 (11), 1998–2005. doi: 10.1002/anie.200703621
  5. Pivovarov, A. A., Kravchenko, A. V., Tishchenko, A. P., Nikolenko, N. V., Sergeeva, O. V., Vorob’eva, M. I., Treshchuk, S. V. (2015). Contact nonequilibrium plasma as a tool for treatment of water and aqueous solutions: Theory and practice. Russian Journal of General Chemistry, 85 (5), 1339–1350. doi: 10.1134/s1070363215050497
  6. Naitali, M., Kamgang-Youbi, G., Herry, J.-M., Bellon-Fontaine, M.-N., Brisset, J.-L. (2010). Combined Effects of Long-Living Chemical Species during Microbial Inactivation Using Atmospheric Plasma-Treated Water. Applied and Environmental Microbiology, 76 (22), 7662–7664. doi: 10.1128/aem.01615-10
  7. Vergolyas, M. R., Goncharuk, V. V. (2016). Toxic effects of heavy metals on the hydrobionts’ organism. Journal of Education, Health and Sport, 6 (6), 436–444.
  8. Maslennikov, P. V., Chupahina, G. N., Krasnopyorov, A. G. (2013). Ispol'zovanie metoda gazorazryadnoy vizualizacii pri ocenke antioksidantnogo statusa rasteniy v usloviyah toksicheskogo deystviya kadmiya. Vestnik Baltiyskogo federal'nogo universiteta im. I. Kanta, 7, 14–21.
  9. Malik, M. A. (2009). Water Purification by Plasmas: Which Reactors are Most Energy Efficient? Plasma Chemistry and Plasma Processing, 30 (1), 21–31. doi: 10.1007/s11090-009-9202-2
  10. Huang, Y.-R., Hung, Y.-C., Hsu, S.-Y., Huang, Y.-W., Hwang, D.-F. (2008). Application of electrolyzed water in the food industry. Food Control, 19 (4), 329–345. doi: 10.1016/j.foodcont.2007.08.012
  11. Pelletier, J. E., Laska, M. N., Neumark-Sztainer, D., Story, M. (2013). Positive Attitudes toward Organic, Local, and Sustainable Foods Are Associated with Higher Dietary Quality among Young Adults. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 113 (1), 127–132. doi: 10.1016/j.jand.2012.08.021
  12. Pivovarov, A. A., Mykolenko, S. Yu., Tyshhenko, G. P. (2012). Mikrostrukturni osoblyvosti tista na osnovi rozchyniv, piddanyh diyi kontaktnoyi nerivnovazhnoyi plazmy. Food science and technology, 1, 67–70.
  13. Issa-Zacharia, A., Kamitani, Y., Miwa, N., Muhimbula, H., Iwasaki, K. (2011). Application of slightly acidic electrolyzed water as a potential non-thermal food sanitizer for decontamination of fresh ready-to-eat vegetables and sprouts. Food Control, 22 (3-4), 601–607. doi: 10.1016/j.foodcont.2010.10.011
  14. Mykolenko, S. Yu., Pivovarov, A. A., Tischenko, A. P. (2014). Increasing of microbiological stability of bakery products with using plasmachemical techologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (12 (68)), 30–36. doi: 10.15587/1729-4061.2014.23712
  15. Mykolenko, S., Stepanskiy, D., Tishenko, A., Pivovarov, O. (2014). Investigation of the effect of water exposed to nonequilibrium contact plasma onto Saccharomyces cerevisiae yeast. Ukrainian Food Journal, 3 (2), 218–227.
  16. Misra, N. N., Tiwari, B. K., Raghavarao, K. S. M. S., Cullen, P. J. (2011). Nonthermal Plasma Inactivation of Food-Borne Pathogens. Food Engineering Reviews, 3 (3-4), 159–170. doi: 10.1007/s12393-011-9041-9
  17. Mykolenko, S. Yu., Sokolov, V. Yu., Pen’kova, V. V. (2016). Doslidzhennya texnologichnyh aspektiv vyrobnycztva hliba iz dyspergovanoyi zernovoyi masy z vykorystannnyam dodatkovoyi pidgotovky syrovyny. Zernovi produkty i kombikormy, 4 (64), 10–15.
  18. Morgalev, Y. N., Khoch, N. S., Morgaleva, T. G., Gulik, E. S., Borilo, G. A., Bulatova, U. A. et. al. (2010). Biotesting nanomaterials: Transmissibility of nanoparticles into a food chain. Nanotechnologies in Russia, 5 (11-12), 851–856. doi: 10.1134/s1995078010110157
  19. Goncharova, O. V., Pugach, A. M. (2016). Harmonizatsiya ta biotekhnolohichne onovlennia metodiv determinatsyi yakosti biolohichnoi produktsyi. Young Scientist, 9 (36), 111–114.
  20. Korotkov, K. G. (2007). Principy analiza v GRV bioehlektrografii. Sankr-Peterburg: Renome, 286.
  21. Vainshelboim, A., Hayes, M., Momoh, K. S., Raatsi, C., Peirce, S., Korotkov, K., Prijatkin, N. (2005). GDV Technology Applications for Cosmetic Sciences. 18th IEEE Symposium on Computer-Based Medical Systems (CBMS’05). doi: 10.1109/cbms.2005.56
  22. Kobets, A. S., Honcharova, O. V., Puhach, A. M. (2016). Pat. No. 111577 UA. Sposib vyznachennia zhyvykh zarodkiv v period inkubatsyi yaiets. MPK G01N 33/08, A01K 43/00. No. u201606065; declareted: 03.06.2016, published: 10.11.2016, Bul. No. 21.
  23. Metodyka vyznachennia hostroi letalnoi (KND 211.1.4.055-97) i khronichnoi (KND 311.1.4.056-97) toksychnoi vody na rakopodibnykh Ceriodaphnia affinis Lilljebord (1997). Kyiv, 17.
  24. Korotkov, K. G., Yakovleva, K. G. (2014). Primenenie metoda GRV-bioehlektrografii v medicine (obzor literatury). Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta, 2, 175–187.
  25. Shields, R. J. (2001). Larviculture of marine finfish in Europe. Aquaculture, 200 (1-2), 55–88. doi: 10.1016/s0044-8486(01)00694-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-22

Як цитувати

Pivovarov, A., Mykolenko, S., & Honcharova, O. (2017). Біотестування плазмохімічно активованої води з використанням гідробіонтів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (88), 44–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.107201

Номер

Том 4 № 10 (88) (2017): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Alexandr Pivovarov, Svitlana Mykolenko, Olena Honcharova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.