Розробка методу оцінювання рівня екологічної безпеки житлового приміщення та його апробація

Автор(и)

  • Petro Sankov ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0002-0898-7992
  • Ivan Trifonov ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3278-6197
  • Nataliia Tkach ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0002-2695-3980
  • Vladimir Hilov ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3014-5820
  • Volodymyr Bakharev Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39600, Україна https://orcid.org/0000-0001-9312-654X
  • Oleg Tretyakov Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-0457-9553
  • Svetlana Nesterenko Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8255-109X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108443

Ключові слова:

екологічна безпека, чинник небезпеки, житлове приміщення, інтегральний показник, бальна оцінка, кваліметрична таблиця

Анотація

Представлено метод оцінювання рівня екологічної безпеки житлового приміщення. Метод відрізняється від відомих вузькою спрямованістю саме на оцінку якості житлового середовища за екологічними чинниками, серед яких: фізичні, хімічні, мікрокліматичні та естетичні, а також дозволяє приймати управлінські рішення на основі результатів оцінки. При цьому фактичний вплив факторів екологічної небезпеки порівнюється з діючими нормативами якості житлового середовища. Метод апробовано для умов реальної житлової забудови у м. Дніпро, Україна

Біографії авторів

Petro Sankov, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра архітектури

Ivan Trifonov, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології будівельного виробництва

Nataliia Tkach, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Vladimir Hilov, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Volodymyr Bakharev, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39600

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екологічної безпеки та організації природокористування

Oleg Tretyakov, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності

Svetlana Nesterenko, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук

Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. Sorokina, T. S. (2009). Vsesvitnia orhanizatsiya okhorony zdorovia. Vol. 2. Istoriya medytsyny u dvokh tomakh. Available at: http://bibliograph.com.ua/423/39.htm
  2. Ushakova, Yu., Bihunova, Yu., Yurchuk, K., Toshyna, L., Tkach, N., Hilov, V., Sankov, P. (2017). Rozrobka kryteryiv ekolohichnoi bezpeky zhytlovykh prymishchen. Tendentsyi ta perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsyi, 25, 35–38
  3. Sankov, P., Tkach, N., Trifonov, I., Iliev, I., Blyzniuk, A. (2017). Residential Environmental and Ecological Safety of Person. IJISET – International Journal of Innovative Science, Engineering & Technology, 4 (4), 278–281. Available at: http://ijiset.com/vol4/v4s4/IJISET_V4_I04_31.pdf
  4. Tsygankov, A. V., Beloglazova, A. S. (2011). Kompleksnaya otsenka effektivnosti sistem konditsionirovaniya vozduha v pomeshcheniyah zhilyh zdaniy. Vestnik MAH, 4, 33–36. Available at: http://www.refportal.com/upload/files/10_18.pdf
  5. Senitkova, I. (2014). Impact of indoor surface material on perceived air quality. Materials Science and Engineering: C, 36, 1–6. doi: 10.1016/j.msec.2013.11.032
  6. Maksimova, M. G. (2014). Otsenka komfortnosti gorodskoy kvartiry po kriteriyam ekologicheskoy bezopasnosti otdelochnyh materialov i predmetov byta. Vestnik Permskogo natsional'nogo issledovatel'skogo politekhnicheskogo universiteta, 2, 15–24. Available at: http://vestnik.pstu.ru/urbanistic/archives/?id=&folder_id=4001
  7. Verloock, L., Joseph, W., Goeminne, F., Martens, L., Verlaek, M., Constandt, K. (2014). Assessment of Radio Frequency Exposures in Schools, Homes, and Public Places in Belgium. Health Physics, 107 (6), 503–513. doi: 10.1097/hp.0000000000000149
  8. Urbinello, D., Joseph, W., Huss, A., Verloock, L., Beekhuizen, J., Vermeulen, R. et. al. (2014). Radio-frequency electromagnetic field (RF-EMF) exposure levels in different European outdoor urban environments in comparison with regulatory limits. Environment International, 68, 49–54. doi: 10.1016/j.envint.2014.03.007
  9. Carpenter, D. O. (2014). Excessive Exposure to Radiofrequency Electromagnetic Fields May Cause the Development of Electrohypersensitivity. Altern. Ther. Health Med., 20 (6), 40–42.
  10. Chauhan, N., Chauhan, R. P., Joshi, M., Agarwal, T. K., Aggarwal, P., Sahoo, B. K. (2014). Study of indoor radon distribution using measurements and CFD modeling. Journal of Environmental Radioactivity, 136, 105–111. doi: 10.1016/j.jenvrad.2014.05.020
  11. Rekomendatsyi VOZ po kachestvu vozduha v pomeshcheniyah: syrost' i plesen'. Syrost' i plesen' (2009). WHO, 273. Available at: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/246321/E92645r.pdf?ua=1
  12. Paunovic, K., Belojevic, G. (2014). Burden of myocardial infarction attributable to road-traffic noise: A pilot study in Belgrade. Noise and Health, 16 (73), 374. doi: 10.4103/1463-1741.144415
  13. Harding, A.-H., Frost, G., Tan, E., Tsuchiya, A., Mason, H. (2013). The cost of hypertension-related ill-health attributable to environmental noise. Noise and Health, 15 (67), 437. doi: 10.4103/1463-1741.121253
  14. San'kov, P. N., Gilev, V. V., Makarova, V. N., Tkach, N. A., Baharev, V. S. (2015). Opredelenie dostovernosti metoda ekspress-otsenki shumovogo zagryazneniya selitebnyh territoriy po rezul'tatam eksperimental'nyh issledovaniy. Ekolohichna bezpeka: naukovyi zhurnal, 2, 96–100.
  15. Hiremath, R. B., Balachandra, P., Kumar, B., Bansode, S. S., Murali, J. (2013). Indicator-based urban sustainability – A review. Energy for Sustainable Development, 17 (6), 555–563. doi: 10.1016/j.esd.2013.08.004
  16. Huang, L., Wu, J., Yan, L. (2015). Defining and measuring urban sustainability: a review of indicators. Landscape Ecology, 30 (7), 1175–1193. doi: 10.1007/s10980-015-0208-2
  17. Glebova, I., Khabibrahmanova, R. (2014). Life Quality Evaluation in the Million-plus Population Cities of Russia: Results of Empirical Research. Procedia Economics and Finance, 14, 236–242. doi: 10.1016/s2212-5671(14)00707-2
  18. Streimikiene, D. (2014). Housing Indicators for Assessing Quality of Life in Lithuania. Intellectual Economics, 8 (1), 25–41. doi: 10.13165/ie-14-8-1-02
  19. Bezsonov, Y., Andreev, V. (2016). Justification and formalization of approach to regional environmental safety evaluation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (80)), 9–18. doi: 10.15587/1729-4061.2016.64843
  20. Ovsiannikova, T. Y., Nikolaenko, M. N. (2015). Quality assessment of urban environment. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 71, 012051. doi: 10.1088/1757-899x/71/1/012051
  21. Yoade, A. O., Adeyemi, O. O., Adeyemi, B. A. (2015). An assessment of housing and neighbourhood quality condition in Ilesa, Nigeria. Analele Universitatii din Oradea, Seria Geografie, 2/2015, 242–252.
  22. Ibem, E. O., Amole, O. O. (2011). Assessment of the qualitative adequacy of newly constructed public housing in Ogun State, Nigeria. Property Management, 29 (3), 285–304. doi: 10.1108/02637471111139437
  23. Sanni-Anibire, M. O., Hassanain, M. A. (2016). Quality assessment of student housing facilities through post-occupancy evaluation. Architectural Engineering and Design Management, 12 (5), 367–380. doi: 10.1080/17452007.2016.1176553
  24. Xiong, Y., Krogmann, U., Mainelis, G., Rodenburg, L. A., Andrews, C. J. (2015). Indoor air quality in green buildings: A case-study in a residential high-rise building in the northeastern United States. Journal of Environmental Science and Health, Part A, 50 (3), 225–242. doi: 10.1080/10934529.2015.981101
  25. Du, L., Prasauskas, T., Leivo, V., Turunen, M., Pekkonen, M., Kiviste, M. et. al. (2015). Assessment of indoor environmental quality in existing multi-family buildings in North–East Europe. Environment International, 79, 74–84. doi: 10.1016/j.envint.2015.03.001
  26. Delsante, I. (2016). Urban environment quality assessment using a methodology and set of indicators for medium-density neighbourhoods: a comparative case study of Lodi and Genoa. Ambiente Construido, 16 (3), 7–22. doi: 10.1590/s1678-86212016000300089
  27. DBN V.1.2-8-2008. Osnovni vymohy do budivel i sporud bezpeka zhyttia i zdorovia liudyny ta zakhyst navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha (2008). Kyiv: Minrehion Ukrainy, 22.
  28. DSTU B EN 15251:2011. Rozrakhunkovi parametry mikroklimatu prymishchen dlia proektuvannia ta otsinky enerhetychnykh kharakterystyk budivel po vidnoshenniu do yakosti povitria, teplovoho komfortu, osvitlennia ta akustyky (EN 15251:2007, IDT) (2012). Kyiv: Minrehion Ukrainy, 71.
  29. DBN V.1.1 – 31:2013. Zakhyst terytoryi, budynkiv i sporud vid shumu (2014). Kyiv: Minrehion Ukrainy, 54.
  30. Normy radiatsyinoi bezpeky Ukrainy (NRBU-97): DHN 6.6.1. – 6.5.001-98 (1997). Kyiv: Ministerstvo okhorony zdorovia, 34.
  31. Samoylyuk, E. P., San'kov, P. N., Makovetskiy, B. І., Chelnokov, A. V., Gilev, V. V., Naumenko, S. S. (2012). Ekspress-metodika otsenki kachestva sistemy zelenyh nasazhdeniy (KBZHD oblasti blagopoluchiya “rekreatsiya”). Makyivka: DonDABA, 23–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-22

Як цитувати

Sankov, P., Trifonov, I., Tkach, N., Hilov, V., Bakharev, V., Tretyakov, O., & Nesterenko, S. (2017). Розробка методу оцінювання рівня екологічної безпеки житлового приміщення та його апробація. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (88), 61–69. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108443

Номер

Том 4 № 10 (88) (2017): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Petro Sankov, Ivan Trifonov, Nataliia Tkach, Vladimir Hilov, Volodymyr Bakharev, Oleg Tretyakov, Svetlana Nesterenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.