Очищення циркуляційної води індустріальних рибницьких господарств у фітореакторі з рясковими

Автор(и)

  • Sergej Konontcev Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-6116-5675
  • Larisa Sabliy Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-4217-3535
  • Maryna Kozar Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-1969-8328
  • Nikolay Korenchuk Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-6068-9100

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.111910

Ключові слова:

технологія біологічного очищення, фітореактор з рясковими, видалення сполук нітрогену

Анотація

Досліджено вплив абіотичних факторів на ефективність видалення сполук нітрогену при очищенні циркуляційної води індустріальних рибницьких господарств у фітореакторі з рясковими. Здійснено аналіз доцільності використання люмінесцентних та світлодіодних ламп в фітореакторі. Визначено раціональні значення основних параметрів системи штучного освітлення для забезпечення видалення сполук нітрогену з циркуляційної води

Біографії авторів

Sergej Konontcev, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Larisa Sabliy, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Maryna Kozar, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Nikolay Korenchuk, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Аспірант

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Посилання

  1. Crab, R., Avnimelech, Y., Defoirdt, T., Bossier, P., Verstraete, W. (2007). Nitrogen removal techniques in aquaculture for a sustainable production. Aquaculture, 270 (1-4), 1–14. doi: 10.1016/j.aquaculture.2007.05.006
  2. Turcios, A., Papenbrock, J. (2014). Sustainable Treatment of Aquaculture Effluents – What Can We Learn from the Past for the Future? Sustainability, 6 (2), 836–856. doi: 10.3390/su6020836
  3. Martins, C. I. M., Eding, E. H., Verdegem, M. C. J., Heinsbroek, L. T. N., Schneider, O., Blancheton, J. P. et. al. (2010). New developments in recirculating aquaculture systems in Europe: A perspective on environmental sustainability. Aquacultural Engineering, 43 (3), 83–93. doi: 10.1016/j.aquaeng.2010.09.002
  4. Xu, J., Shen, G. (2011). Growing duckweed in swine wastewater for nutrient recovery and biomass production. Bioresource Technology, 102 (2), 848–853. doi: 10.1016/j.biortech.2010.09.003
  5. Mohedano, R. A., Costa, R. H. R., Tavares, F. A., Filho, P. B. (2012). High nutrient removal rate from swine wastes and protein biomass production by full-scale duckweed ponds. Bioresource Technology, 112, 98–104. doi: 10.1016/j.biortech.2012.02.083
  6. Ozengin, N., Elmaci, A. (2007). Performance of duckweed (Lemna minor L.) on different types of wastewater treatment. Journal of Environmental Biology, 28 (2), 307–314.
  7. Frédéric, M., Samir, L., Louise, M., Abdelkrim, A. (2006). Comprehensive modeling of mat density effect on duckweed (Lemna minor) growth under controlled eutrophication. Water Research, 40 (15), 2901–2910. doi: 10.1016/j.watres.2006.05.026
  8. Ge, X., Zhang, N., Phillips, G. C., Xu, J. (2012). Growing Lemna minor in agricultural wastewater and converting the duckweed biomass to ethanol. Bioresource Technology, 124, 485–488. doi: 10.1016/j.biortech.2012.08.050
  9. Leng, R. A., Stambolie, J. H., Bell, R. (1995). Duckweed – a potential high-protein feed resource for domestic animals and fish. Livestock Research for Rural Development, 7 (1). Available at: http://www.lrrd.org/lrrd7/1/3.htm
  10. El-Kheir, W. A., Ismail, G., El-Nour, A., Tawfik, T., Hammad, D. (2007). Assessment of the efficiency of duckweed (Lemna gibba) in wastewater treatment. International Journal of Agriculture and Biology, 9 (5), 681–687.
  11. Kononcev, S. V., Sabliy, L. A., Grohovskaya, Yu. R. (2015). Ispol'zovanie makrofitov dlya ochistki vody UZV ot soedineniy azota. Voprosy rybnogo hozyaystva Belarusi, 31, 85–91.
  12. Velichkova, K. N., Sirakov, I. N. (2013). The Usage of Aquatic Floating Macrophytes (Lemna аnd Wolffia) as Biofilter in Recirculation Aquaculture System (RAS). Turkish Journal of Fisheries and Aquatic Sciences, 13 (1), 101–110. doi: 10.4194/1303-2712-v13_1_13
  13. Mkandawire, M., Brackhage, C., Taubert, E., Dudel, E. G. (2005). Semicontinuous culture systems for Lemna gibba bioassay: functioning and theory of operation. Applied Ecology and Environmental Research, 3 (1), 19–27. doi: 10.15666/aeer/0301_019027
  14. Sabliy, L., Konontsev, S., Grokhovska, J., Widomski, M., Lagod, G. (2016). Nitrogen removal from fish farms water by Lemna minor and Wolffia arrhiza. Proceeding of ECOpole, 10 (2), 499–504.
  15. Arsan, O. M., Davydov, O. A., Diachenko, T. M. et. al.; Romanenko, V. D. (Ed.) (2006). Metody hidroekolohichnykh doslidzhen poverkhnevykh vod. Kyiv: Lohos, 408.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-10-24

Як цитувати

Konontcev, S., Sabliy, L., Kozar, M., & Korenchuk, N. (2017). Очищення циркуляційної води індустріальних рибницьких господарств у фітореакторі з рясковими. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (89), 61–66. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.111910

Номер

Том 5 № 10 (89) (2017): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Sergej Konontcev, Larisa Sabliy, Maryna Kozar, Nikolay Korenchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.