Розробка модифікованого оксидно-нікелевого електрода з підвищеними електричними характеристиками
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112264Ключові слова:
оксидно-нікелевий електрод, зарядно-розрядні характеристики, активна маса, гідроксид літіюАнотація
Наведені результати дослідження по визначенню впливу добавки гідроксиду літію на питому ємність, віддачу за ємністю та особливості заряду і розряду оксидно-нікелевого електрода. Показано, що введення іонів Li+ до складу електроліту не викликає зміни особливостей процесів заряду і розряду електрода та обумовлює підвищення його питомої електричної ємності. На основі отриманих експериментальних даних встановлений взаємозв'язок між концентрацією добавки у розчині та її впливом на досліджені експлутаційні показники системи
Посилання
- Luo, X., Wang, J., Dooner, M., Clarke, J. (2015). Overview of current development in electrical energy storage technologies and the application potential in power system operation. Applied Energy, 137, 511–536. doi: 10.1016/j.apenergy.2014.09.081
- Shukla, A. (2001). Nickel-based rechargeable batteries. Journal of Power Sources, 100 (1-2), 125–148. doi: 10.1016/s0378-7753(01)00890-4
- Lei, D., Lee, D.-C., Magasinski, A., Zhao, E., Steingart, D., Yushin, G. (2016). Performance Enhancement and Side Reactions in Rechargeable Nickel–Iron Batteries with Nanostructured Electrodes. ACS Applied Materials & Interfaces, 8 (3), 2088–2096. doi: 10.1021/acsami.5b10547
- Huang, T., Liu, Z., Zhang, Z., Xiao, B., Jin, Y. (2017). Metal Oxide Nanostructures Generated from In Situ Sacrifice of Zinc in Bimetallic Textures as Flexible Ni/Fe Fast Battery Electrodes. Chemistry - An Asian Journal, 12 (15), 1920–1926. doi: 10.1002/asia.201700518
- Wang, H., Liang, Y., Gong, M., Li, Y., Chang, W., Mefford, T. et. al. (2012). An ultrafast nickel–iron battery from strongly coupled inorganic nanoparticle/nanocarbon hybrid materials. Nature Communications, 3, 917. doi: 10.1038/ncomms1921
- Yang, S., Deng, B., Ge, R., Zhang, L., Wang, H., Zhang, Z. et. al. (2014). Electrodeposition of porous graphene networks on nickel foams as supercapacitor electrodes with high capacitance and remarkable cyclic stability. Nanoscale Research Letters, 9 (1), 672. doi: 10.1186/1556-276x-9-672
- Venugopal, N., Saiprakash, P. K., Jayalakshmi, M., Ram Reddy, Y., Rao, M. M. (2013). A study on the effect of nanosized tin oxide on the electrochemical performance of nanosized nickel hydroxide in alkali solution. Journal of Experimental Nanoscience, 8 (5), 684–693. doi: 10.1080/17458080.2011.599044
- Shruthi, B., Madhu, B. J., Raju, V. B., Vynatheya, S., Devi, B. V., Jayashree, G. V., Ravikumar, C. R. (2017). Synthesis, spectroscopic analysis and electrochemical performance of modified β -nickel hydroxide electrode with CuO. Journal of Science: Advanced Materials and Devices, 2 (1), 93–98. doi: 10.1016/j.jsamd.2016.12.002
- Shaoan, C., Anbao, Y., Hong, L., Jianqing, Z., Chunan, C. (1998). Effects of barium and cobalt on electrochemical performance of nickel hydroxide with chemically co-precipitated zinc. Journal of Power Sources, 76 (2), 215–217. doi: 10.1016/s0378-7753(98)00154-2
- Rus, E. M., Constantin, D. M., Oniciu, L., Ghergari, L. (1999). Structural and electrochemical characteristics of sintered nickel electrodes. Croatica Chemica Acta, 72 (1), 25–41.
- Young, K., Yasuoka, S. (2016). Capacity Degradation Mechanisms in Nickel/Metal Hydride Batteries. Batteries, 2 (1), 3. doi: 10.3390/batteries2010003
- Bourgault, P. L., Conway, B. E. (1960). The electrochemical behavior of the nickel oxide electrode: part II. Quasi-equilibrium behavior. Canadian Journal of Chemistry, 38 (9), 1557–1575. doi: 10.1139/v60-216
- Chen, J. (1999). Nickel Hydroxide as an Active Material for the Positive Electrode in Rechargeable Alkaline Batteries. Journal of The Electrochemical Society, 146 (10), 3606. doi: 10.1149/1.1392522
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Alexander Sincheskul, Hanna Pancheva, Valentyna Loboichenko, Svetlana Avina, Olena Khrystych, Alexei Pilipenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
