Вплив процесів паротермічної кріообробки та механолізу на біопролімери та біологічно активні речовини при отриманні оздоровчих нанопродуктів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.117654Ключові слова:
неферментативний каталіз, механоліз, паротермічна обробка, кріообробка, нанокомплекси, гетерополісахаридів, пектинові речовиниАнотація
Вивчено вплив процесів паротермічної кріообробки та механолізу при дрібнодисперсному подрібненні на біополімери та біологічно активні речовини (БАР) плодів і овочів при отриманні оздоровчих нанопродуктів. Встановлено, що при дії указаних процесів відбувається активація пектинових речовин, більш повне вилучення із сировини (в 4,5…7,3 раз) із прихованої форми, і трансформація у розчинну форму. Розкрито механізм даних процесів, розроблено рекомендації створення оздоровчих нанопродуктів
Посилання
- Pavliuk, R. Yu., Poharska, V. V., Radchenko, L. O., Pavliuk, V. A., Tauber, R. D., Tymofieieva, N. M. et. al. (217). Novyi napriamok hlybokoi pererobky kharchovoi syrovyny. Kharkiv: Fakt, 380.
- Kaprel'yants, L. V. (2015). Prebiotiki: himiya, tekhnologiya, primenenie. Kyiv: EnterPrint, 252.
- Roberfroid, M., Gibson, G. R. (Eds.) (2008). Handbook of Prebiotics. CRC Press, 504. doi: 10.1201/9780849381829
- Pavlyuk, R., Pogarska, V., Pavlyuk, V., Balabai, K., Loseva, S. (2016). The development of cryogenic method of deep treatment of inulin-containing vegetables (topinambour) and obtaining of prebiotics in the nanopowders form. EUREKA: Life Sciences, 3, 36–43. doi: 10.21303/2504-5695.2016.00145
- Bezusov, A. T., Malkova, M. H. (2010). Tekhnolohiya vyrobnytstva halakturonovykh olihosakharydiv iz pektynvmisnoi syrovyny. Kharchova nauka i tekhnolohiya, 1 (10), 58–61.
- Sousa, V. M. C. de, Santos, E. F. dos, Sgarbieri, V. C. (2011). The Importance of Prebiotics in Functional Foods and Clinical Practice. Food and Nutrition Sciences, 02 (02), 133–144. doi: 10.4236/fns.2011.22019
- Pavlyuk, R. Yu., Pogarskaya, V. V., Pavlyuk, V. A., Radchenko, L. A., Yur'eva, O. A., Maksimova, N. F. (2015). Krio- i mekhanohimiya v pishchevyh tekhnologiyah. Kharkiv: Fakt, 255.
- Simahina, G. A. (1996). Povyshenie biologicheskoy usvoyaemosti kriomaterialov kak proyavlenie mekhanoaktivatsii. Vibrotekhnologii, 3, 75–78.
- Golubev, V. N., Sheluhina, N. P. (1995). Pektin: himiya, tekhnologiya, primenenie. Moscow: Akad. tekhnolog. nauk, 387.
- Pavlyuk, R., Pogarska, V., Radchenko, L., Roman, D. T., Timofeyeva, N., Kotuyk, Т. (2016). The new method of processing of carotene-containing vegetables for the production of nanoproducts using combi-steamers and fine-dispersed comminution. EUREKA: Life Sciences, 3, 44–49. doi: 10.21303/2504-5695.2016.00146
- Burana-osot, J., Soonthornchareonnon, N., Hosoyama, S., Linhardt, R. J., Toida, T. (2010). Partial depolymerization of pectin by a photochemical reaction. Carbohydrate Research, 345 (9), 1205–1210. doi: 10.1016/j.carres.2010.04.007
- Schols, H. A., Ros, J. M., Daas, P. J. H., Bakx, E. J., Voragen, A. G. J. (1998). Structural features of native and commercially extracted pectins. Gums and Stabilisers for the Food Industry 9, 3–15. doi: 10.1533/9781845698362.1.3
- Gaukel, V. (2016). Cooling and Freezing of Foods. Reference Module in Food Science. doi: 10.1016/b978-0-08-100596-5.03415-6
- Xin, Y., Zhang, M., Xu, B., Adhikari, B., Sun, J. (2015). Research trends in selected blanching pretreatments and quick freezing technologies as applied in fruits and vegetables: A review. International Journal of Refrigeration, 57, 11–25. doi: 10.1016/j.ijrefrig.2015.04.015
- Onwude, D. I., Hashim, N., Janius, R., Abdan, K., Chen, G., Oladejo, A. O. (2017). Non-thermal hybrid drying of fruits and vegetables: A review of current technologies. Innovative Food Science & Emerging Technologies, 43, 223–238. doi: 10.1016/j.ifset.2017.08.010
- Pogarska, V., Pavlyuk, R., Tauber, R. D., Pogarskiy, A., Berestova, A., Kravchuk, T. et. al. (2017). Development of the extraction method of inactive forms of pectin substances from fruits to easy-digestible active form during the obtaining of nanofood. EUREKA: Life Sciences, 6, 57–64. doi: 10.21303/2504-5695.2017.00520
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Raisa Pavlyuk, Viktoriya Pogarska, Iuliia Kakadii, Aleksey Pogarskiy, Tetiana Stukonozhenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
