Отримання синтез-газу паровою конверсією кам'яного вугілля за технологією аерозольного нанокаталізу

Автор(и)

  • Artur Luhovskoi Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0003-2958-396X
  • Marat Glikin Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0002-6502-4527
  • Sergey Kudryavtsev Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0002-7799-714X
  • Irene Glikina Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0002-2307-1245

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.118396

Ключові слова:

аерозольний нанокаталіз, механохімічна активація, синтез-газ, парова конверсія, каталітична система

Анотація

Проведено парову конверсію вугілля в умовах технології, що має назву «аерозольний нанокаталіз». Процес проведено в реакторі нового типу – із шаром каталітичної системи, що обертається. Збільшення температури підвищує вихід водню та монооксиду вуглецю. Показано збільшення співвідношення СО:Н2 від температури. Результати потрібні для розробки основ технології синтез-газу з покращеними техніко-економічними показниками

Біографії авторів

Artur Luhovskoi, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400

Аспірант

Кафедра хімічної інженерії та екології

Marat Glikin, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної інженерії та екології

Sergey Kudryavtsev, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної інженерії та екології

Irene Glikina, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної інженерії та екології

Посилання

  1. Leffner, D. W. (2004). Oil refining. Мoscow: ZAO Olimp-Business, 224.
  2. Al-Shalchi, W. (2006). Gas to liquids technology (GTL). Baghdad, 135.
  3. Samuel, P. (2003). GTL technology – challenges and opportunities in catalysis. Bulletin of the Catalysis society of India, 2, 82–99.
  4. Fleisch, T. H., Sills, R. A., Briscoeet, M. D. (2002). Emergence of the Gas-to-Liquids Industry: a Review of Global GTL Developments. Journal of Natural Gas Chemistry, 11 (1-2), 14.
  5. Glikin, M. A. (1996). Aerosol Catalysis. Theoretical Foundations of Chemical Technology, 30 (4), 430–435.
  6. Glikin, M. A., Kutakova, D. A., Prin, E. M., Glikina, I. M., Volga, A. I. (2000). Heterogeneous catalysis on a porous structure and in an aerosol. Catalysis and petrochemistry, 5-6, 92–100.
  7. Glikina, I. M., Glikin, M. A., Tyupalo, N. F. (2004). Study of aerosol nanocatalysis in a vibrating layer. Problems of chemistry and chemical technology, 2, 182–185.
  8. Klabunde, K. J. (Ed.) (2001). Nanoscale materials in chemistry. New York: F John. Wiley & Sons Inc., 807.
  9. Kuznetsov, P. N., Kolesnikova, S. M., Kuznetsova, L. I., Tarasova, L. S., Ismagilov, Z. R. (2015). Steam gasification of Mongolian coals. Solid Fuel Chemistry, 49 (2), 24–30. doi: 10.7868/s0023117715020061
  10. Abaimov, N. A., Ryzhkov, A. F. (2015). Development of a model of entrained flow coal gasification and study of aerodynamic mechanisms of action on gasifier operation. Engineering, 62 (11), 767–772. doi: 10.1134/s0040363615110016
  11. Maloletnev, A. S., Gyul'maliev, A. M., Ryabov, D. Yu., Baranov, A. N., Mazneva, O. A. (2013). Thermodynamic analysis of the gasification of coal from the Daurskoe deposit. Solid Fuel Chemistry, 47 (1), 35–39. doi: 10.7868/s0023117713010052
  12. Dubinin, A. M., Cherepanova, E. V., Obozhin, O. A. (2015). Steam gasification of coals in an excess of water vapor. Solid Fuel Chemistry, 49 (2), 31–33. doi: 10.7868/s0023117715020024
  13. Dubinin, A. M., Tuponogov, V. G., Kagramanov, Y. A. (2017). Air-based coal gasification in a two-chamber gas reactor with circulating fluidized bed. Thermal Engineering, 64 (1), 55–61. doi: 10.1134/s0040363617010015
  14. Bakun, V. G., Saliev, A. N., Zemlyakov, N. D., Savost’yanov, A. P., Lapidus, A. L. (2016). Structure and gasification of coal from the Gukovo-Gryaznovskoe deposit. Solid Fuel Chemistry, 50 (2), 3–9. doi: 10.7868/s002311771602002x
  15. Ol'hovskiy, G. G. (2015). Solid fuel gasification in the global energy sector (A review). Thermal Engineering, 62 (7), 3–11. doi: 10.1134/s0040363615070073
  16. Maltsev, L. I., Kravchenko, I. V., Lazarev, S. I., Lapin, D. A. (2014). Combustion of black coal in the form of coal-water slurry in low-capacity boilers. Thermal Engineering, 61 (7), 25–29. doi: 10.1134/s0040363614070066
  17. Kudryavtsev, S. A., Glikin, M. A., Glikina, I. M., Zaika, R. G., Mamedov, B. B. (2006). Cracking of crude oil using the technology of aerosol nanocatalysis (AnC). Materials of the V international scientific and technical conference "Ukrkataliz–V". Kyiv, 9–12.
  18. Davis, B. H. (2003). Fischer-Tropsch synthesis: overview of reactor development and future potentialities. Am. Chem. Soc., Div. Fuel Chem., 48 (2), 787.
  19. Goddart, W. A., Brenner, D. W., Lyshevski, S. E., Iafrate, G. J. (Eds.) (2003) Handbook of nanoscience, engineering, and technology. Boca Raton: CRC Press, 772.
  20. Spath, P. L., Dayton, D. C. (2003). Preliminary screening: Technical and economic assessment of synthesis gas to fuels and chemicals with emphasis on the potential for biomass-derived syngas. Technical report. National Renewable Energy Laboratory, 160. doi: 10.2172/1216404
  21. Wilson, M., Smith, K. K. G., Simmons, M., Raguse, B. (2002). Nanotechnology. Basic science and emerging technnologies. Boca Raton: A CRC Press Co, 290. doi: 10.1201/9781420035230
  22. Glikin, M. A., Kudryavtsev, S. A., Glikina, I. M., Mamedov, B. B. (2005). Aerosol nanocatalysis. Study of the cracking process of n-pentane to olefins. Chemical promyslovosti of Ukraine, 4, 30–38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-13

Як цитувати

Luhovskoi, A., Glikin, M., Kudryavtsev, S., & Glikina, I. (2017). Отримання синтез-газу паровою конверсією кам’яного вугілля за технологією аерозольного нанокаталізу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6 (90), 53–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.118396

Номер

Том 6 № 6 (90) (2017): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Artur Luhovskoi, Marat Glikin, Sergey Kudryavtsev, Irene Glikina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.