Дослідження екологічно безпечного одержання молібденвмісної легуючої сировини способом твердофазного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.119498Ключові слова:
молібденовий концентрат, вуглецевотермічне відновлення, металізація, сублімація, фазовий аналіз, мікроструктура, ресурсозбереженняАнотація
Визначено кінетичні закономірності вуглецевотермічного відновлення оксидного молібденового концентрату в інтервалі 873–1473 K. Найвищий ступінь відновлення 97 % досягнуто після обробки при 1373 K із переважанням у фазовому складі Mo. Мікроструктура – губчаста розупорядкована. Поліпшення екологічної безпеки досягається заміною вуглецевосиліко- та алюмотермічної плавок феросплавного виробництва Mo на новітні методи порошкової металургії
Посилання
- Belokon, K. V., Belokon, Y. A., Kozhemyakin, G. B., Matukhno, E. V. (2016). Еnvironmental assessment of the intermetallic catalysts utilization efficiency for deactivation of the pollutants emitted by electrode production enterprises. Scientific bulletin of National mining university, Scientific and technical journal, 3, 87–94.
- Leytman, M. S. (2009). Poroshkovye legiruyushchie materialy iz tugoplavkih metallov. Stal', 1, 56–57.
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Shyshkanova, G., Yakimtsov, Y., Zhuravel, S., Yamshinskij, M. et. al. (2017). Study into properties of the resourcesaving chromiumcontaining briquetted alloying additive from ore raw materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (12 (88)), 38–43. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108191
- Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Kovalyov, A., Shyshkanova, G., Yamshinskij, M., Fedorov, G. et. al. (2017). Research into specifics of recycling the scale of nickelmolybdenum containing precision alloys by the method of hydrogen reduction. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (12 (89)), 34–38. doi: 10.15587/1729-4061.2017.109738
- Slutskiy, A. G., Kalinichenko, A. S., Sheynert, V. A. (2012). Issledovanie protsessa polucheniya molibdensoderzhashchey ligatury metodom vnepechnoy metallurgii. Nauka i tekhnika, 4, 13–17.
- Tarasov, A. V. (2011). Mineral'noe syr'e, novye tekhnologii i razvitie proizvodstva tugoplavkih redkih metallov v Rossii i stranah SNG. Tsvetnye metally, 6, 57–66.
- Leont’ev, L. I., Grigorovich, K. V., Kostina, M. V. (2016). The development of new metallurgical materials and technologies. Part 1. Steel in Translation, 46 (1), 6–15. doi: 10.3103/s096709121601006x
- Dang, J., Zhang, G.-H., Chou, K.-C., Reddy, R. G., He, Y., Sun, Y. (2013). Kinetics and mechanism of hydrogen reduction of MoO3 to MoO2. International Journal of Refractory Metals and Hard Materials, 41, 216–223. doi: 10.1016/j.ijrmhm.2013.04.002
- Wang, L., Zhang, G.-H., Chou, K.-C. (2016). Synthesis of nanocrystalline molybdenum powder by hydrogen reduction of industrial grade MoO3. International Journal of Refractory Metals and Hard Materials, 59, 100–104. doi: 10.1016/j.ijrmhm.2016.06.001
- Gurevich, Yu. G., Avsyannikov, V. E. (2013). Termodinamicheskiy analiz reaktsiy sovmestnogo vosstanovleniya molibdena i zheleza iz ih oksidov. Vestnik Kurganskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Tekhnicheskie nauki, 29, 73–74.
- Zhu, H., Li, Z., Yang, H., Luo, L. (2013). Carbothermic Reduction of MoO3 for Direct Alloying Process. Journal of Iron and Steel Research, International, 20 (10), 51–56. doi: 10.1016/s1006-706x(13)60176-4
- Donskih, D. K. (2008). Razrabotka i osvoenie tekhnologii pererabotki othodov vol'frama i molibdena. Stal', 8, 73.
- Leytman, M. S. (2009). Poroshkovye legiruyushchie materialy iz tugoplavkih metallov. Stal', 1, 56–57.
- Torabi, O., Golabgir, M. H., Tajizadegan, H., Torabi, H. (2014). A study on mechanochemical behavior of MoO3–Mg–C to synthesize molybdenum carbide. International Journal of Refractory Metals and Hard Materials, 47, 18–24. doi: 10.1016/j.ijrmhm.2014.06.001
- Novoselova, L. Y. (2014). Mo and MoO 3 powders: Structure and resistance to CO. Journal of Alloys and Compounds, 615, 784–791. doi: 10.1016/j.jallcom.2014.07.006
- Aydinyan, S. V. (2011). Vliyanie razbavleniya iskhodnoy shihty na teplovoy rezhim vosstanovleniya MoO3 smes'yu Mg+C. Himicheskiy zhurnal Armenii, 64 (4), 465–476.
- Long, T. V., Palacios, J., Sanches, M., Miki, T., Sasaki, Y., Hino, M. (2012). Recovery of Molybdenum from Copper Slags. ISIJ International, 52 (7), 1211–1216. doi: 10.2355/isijinternational.52.1211
- Long, T. V., Miki, T., Sasaki, Y., Hino, M. (2012). Recovery of Molybdenum from Spent Lubricant. ISIJ International, 52 (7), 1217–1224. doi: 10.2355/isijinternational.52.1217
- Ryabchikov, I. V., Belov, B. F., Mizin, V. G. (2014). Reactions of metal oxides with carbon. Steel in Translation, 44 (5), 368–373. doi: 10.3103/s0967091214050118
- Badenikov, A. V., Badenikov, V. Ya., Bal'chugov, A. V. (2015). Kinetika plazmennogo vosstanovleniya trekhokisi molibdena. Vestnik Angarskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta, 9, 8–10.
- Grigor’ev, S. M., Petrishchev, A. S. (2015). Refining metallized molybdenum concentrate by means of a low-temperature plasma-forming mixture. Steel in Translation, 45 (12), 954–958. doi: 10.3103/s0967091215120049
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Stanislav Hryhoriev, Artem Petryshchev, Kristina Krupey, Andrey Andreev, Alexander Katschan, Dmytro Stepanov, Yevheniia Manidina, Vadim Ryzhkov, Nataliia Berenda, Anton Matiukhin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
