Порівняльні дослідження впливу метакаоліна і каоліна на властивосі і структуру шлаколужного цементу і бетону

Автор(и)

  • Pavel Krivenko Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0001-7697-2437
  • Oleg Petropavlovskyi Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-3381-1411
  • Oleksandr Kovalchuk Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0001-6337-0488

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.119624

Ключові слова:

бетон, каолін, лугоактивований цемент, метакаолін, міцність при стиску, морозостійкість

Анотація

Встановлено вплив добавок метакаоліна і каоліна на формування мікро- макроструктури й властивостей лугоактивованих шлакових цементів і бетонів. Проведено порівняльне дослідження впливу цих добавок. Встановлено, що введення 2,5–5,0 % добавки каоліну має більш ефективний вплив на процеси структуроутворення і властивості, ніж добавка метакаоліну. Окрім того, заміна добавки метакаоліну каоліном спрощує технологічний процес виробництва й суттєво знижує вартість цементу и бетону

Біографії авторів

Pavel Krivenko, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний інститут в’яжучих речовин і матеріалів

Oleg Petropavlovskyi, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Науково-дослідний інститут в’яжучих речовин і матеріалів

Oleksandr Kovalchuk, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Науково-дослідний інститут в’яжучих речовин і матеріалів 

Посилання

  1. Shi, C., Jiménez, A. F., Palomo, A. (2011). New cements for the 21st century: The pursuit of an alternative to Portland cement. Cement and Concrete Research, 41 (7), 750–763. doi: 10.1016/j.cemconres.2011.03.016
  2. Gluhovskiy, V. D. (1959). Gruntosilikaty. Kyiv: Gosstroyizdat, 127.
  3. Provis, J. L., Duxson, P., Kavalerova, E., Krivenko, P. V., Pan, Z., Puertas, F., van Deventer, J. S. J. (2013). Historical Aspects and Overview. RILEM State-of-the-Art Reports, 11–57. doi: 10.1007/978-94-007-7672-2_2
  4. Provis, J. L., Brice, D. G., Buchwald, A., Duxson, P., Kavalerova, E., Krivenko, P. V. et. al. (2013). Demonstration Projects and Applications in Building and Civil Infrastructure. RILEM State-of-the-Art Reports, 309–338. doi: 10.1007/978-94-007-7672-2_11
  5. Palomo, A., Krivenko, P., Garcia-Lodeiro, I., Kavalerova, E., Maltseva, O., Fernández-Jiménez, A. (2014). A review on alkaline activation: new analytical perspectives. Materiales de Construcción, 64 (315), e022. doi: 10.3989/mc.2014.00314
  6. Garcia-Lodeiro, I., Palomo, A., Fernández-Jiménez, A. (2015). An overview of the chemistry of alkali-activated cement-based binders. Handbook of Alkali-Activated Cements, Mortars and Concretes, 19–47. doi: 10.1533/9781782422884.1.19
  7. Gluhovskiy, V. D., Pahomov, V. A. (1978). Shlakoshchelochnye tsementy i betony. Kyiv: Budіvel'nik, 184.
  8. Sedira, N., Castro-Gomes, J., Kastiukas, G., Zhou, X., Vargas, А. (2017). A review on mineral waste for chemical-activated binders: mineralogical and chemical characteristics. Mining Science, 24, 29–58.
  9. Chernyavskiy, V. L. (2008). Adaptatsiya abioticheskih sistem: beton i zhelezobeton. Dnepropetrovsk: Dnepropetr. nats. un-t zh.-d. transp., 415.
  10. Dvorkin, L. Y., Lushnikova, N. V., Runova, R. F., Troian, V. V. (2007). Metakaolin v budivelnykh rozchynakh i betonakh. Kyiv: KNUBiA, 215.
  11. Yip, C. K., Lukey, G. C., van Deventer, J. S. J. (2005). The coexistence of geopolymeric gel and calcium silicate hydrate at the early stage of alkaline activation. Cement and Concrete Research, 35 (9), 1688–1697. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.10.042
  12. Puertas, F., Palacios, M., Provis, J. L. (2013). Admixtures. RILEM State-of-the-Art Reports, 145–156. doi: 10.1007/978-94-007-7672-2_6
  13. Krivenko, P. V., Gelevera, A. G., Petropavlovsky, O. N., Kavalerova, O. N. (2005). Role of metakaolin additive on structure formation in the contact zone “cement-alkali-susceptible aggregate”. 2nd International Conference on Non-Traditional Cement & Concrete. Brno, Czech Republic: Brno University of Technology & ZPSV AS.
  14. Garcia-Lodeiro, I., Palomo, A., Fernández-Jiménez, A., Macphee, D. E. (2011). Compatibility studies between N-A-S-H and C-A-S-H gels. Study in the ternary diagram Na2O–CaO–Al2O3–SiO2–H2O. Cement and Concrete Research, 41 (9), 923–931. doi: 10.1016/j.cemconres.2011.05.006
  15. Li, C., Sun, H., Li, L. (2010). A review: The comparison between alkali-activated slag (Si+Ca) and metakaolin (Si+Al) cements. Cement and Concrete Research, 40 (9), 1341–1349. doi: 10.1016/j.cemconres.2010.03.020
  16. Puertas, F., Fernández-Jiménez, A., Blanco-Varela, M. T. (2004). Pore solution in alkali-activated slag cement pastes. Relation to the composition and structure of calcium silicate hydrate. Cement and Concrete Research, 34 (1), 139–148. doi: 10.1016/s0008-8846(03)00254-0
  17. Bernal, S. A., Mejía de Gutiérrez, R., Provis, J. L. (2012). Engineering and durability properties of concretes based on alkali-activated granulated blast furnace slag/metakaolin blends. Construction and Building Materials, 33, 99–108. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2012.01.017
  18. Myers, R. J., Bernal, S. A., San Nicolas, R., Provis, J. L. (2013). Generalized Structural Description of Calcium–Sodium Aluminosilicate Hydrate Gels: The Cross-Linked Substituted Tobermorite Model. Langmuir, 29 (17), 5294–5306. doi: 10.1021/la4000473
  19. Krivenko, P. V. (1984). Zakonomernosti formirovaniya struktury i svoystv tsementnogo kamnya shlakoshchelochnyh vyazhushchih. Tezisy dokladov P Vsesoyuznoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Kyiv.
  20. Gluhovskiy, V. D., R. S. Zhukova, N. N. Kruglitskiy (1972). Issledovanie produktov vzaimodeystviya glinistyh mineralov s gidroksidom kaliya. Neorganicheskie materialy, 8 (11).
  21. Lothenbach, B., Durdziñski, P., De Weerdt, K. (2015). Thermogravimetric analysis. A Practical Guide to Microstructural Analysis of Cementitious Materials, 177–212. doi: 10.1201/b19074-6
  22. Zhdanov, S. P. (1990). Synthetic zeolites. CRC Press, 679.
  23. Bernal, S. A., Provis, J. L., Walkley, B., San Nicolas, R., Gehman, J. D., Brice, D. G. et. al. (2013). Gel nanostructure in alkali-activated binders based on slag and fly ash, and effects of accelerated carbonation. Cement and Concrete Research, 53, 127–144. doi: 10.1016/j.cemconres.2013.06.007

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-22

Як цитувати

Krivenko, P., Petropavlovskyi, O., & Kovalchuk, O. (2018). Порівняльні дослідження впливу метакаоліна і каоліна на властивосі і структуру шлаколужного цементу і бетону. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6 (91), 33–39. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.119624

Номер

Том 1 № 6 (91) (2018): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Pavel Krivenko, Oleg Petropavlovskyi, Oleksandr Kovalchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.