Визначення раціональних режимів ферментативної деструкції автолізату біомаси молочнокислих бактерій

Автор(и)

  • Antonina Kapustian Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-0644-3959
  • Natalia Cherno Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-4851-1347
  • Georgii Stankevich Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-0583-8174
  • Iryna Kolomiiets Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0001-8627-6021
  • Oksana Matsjuk Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0003-3914-9577
  • Lubov Musiy Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0003-1847-3394
  • Iryna Slyvka Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0002-3305-1862

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.120877

Ключові слова:

біомаса, молочнокислі бактерії, автолізат, деструкція, панкреатин, пептидоглікан, мурамилпептиди, імунотропні властивості, математичне моделювання

Анотація

Встановлено раціональні режими ферментативної деструкції автолізату композиції молочнокислих бактерій методом математичного планування багатофакторних експериментів. Досліджено ферментолізат, отриманий за раціональних умов деструкції, на предмет наявності у його складі імунотропних сполук – продуктів деградації пептидоглікану клітинних стінок бактерій. Методами гель хроматографії та ІЧ-спектроскопії доведено, що у складі ферментолізату містяться низькомолекулярні пептиди, які можна віднести до сполук мурамілпептидного ряду, що володіють потужним імунотропним ефектом

Біографії авторів

Antonina Kapustian, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчової хімії

Natalia Cherno, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра харчової хімії

Georgii Stankevich, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра технології зберігання зерна

Iryna Kolomiiets, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра нормальної та патологічної фізіології імені С. В. Стояновського

Oksana Matsjuk, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат ветеринарних наук, асистент

Кафедра нормальної та патологічної фізіології імені С. В. Стояновського

Lubov Musiy, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра технології молока і молочних продуктів

Iryna Slyvka, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат сільськогосподарських наук, асистент

Кафедра технології молока і молочних продуктів

Посилання

  1. Kapustyan A., Cherno N. Immunological properties of the bacterial origin compounds. Food science and technology. 2016. Vol. 10, Issue 3. P. 19–28. doi: 10.15673/fst.v10i3.175
  2. Traub, S., von Aulock, S., Hartung, T., Hermann, C. (2006). MDP and other muropeptides – direct and synergistic effects on the immune system. Journal of Endotoxin Research, 12 (2), 69–85. doi: 10.1179/096805106x89044
  3. Lv, Q., Yang, M., Liu, X., Zhou, L., Xiao, Z., Chen, X. et. al. (2012). MDP Up-Regulates the Gene Expression of Type I Interferons in Human Aortic Endothelial Cells. Molecules, 17 (12), 3599–3608. doi: 10.3390/molecules17043599
  4. Matsui, K., Ikeda, R. (2014). Peptidoglycan in combination with muramyldipeptide synergistically induces an interleukin-10-dependent T helper 2-dominant immune response. Microbiology and Immunology, 58 (4), 260–265. doi: 10.1111/1348-0421.12139
  5. Kapustyan, A. I., Cherno, N. K. (2015). Prospects for using bioactive bacterial hydrolysates for nutritional supplementation of people with immune system disorders. Journal of Food Science and Technology, 9 (2), 18–25. doi: 10.15673/2073-8684.31/2015.44263
  6. Andronova, T. M., Pinegin, B. V., Kozlov, I. G. (2008). Likopid (GMPD) – sovremenniy otechestvenniy vysokoeffektivniy immunomodulyator. Moscow, 24.
  7. Karaulov, A. V., Kalyuzhin, O. V., Likov, V. F. et. al. (2002). Proizvodnye muramildipeptida v klinike. Aktual'nye voprosy klinicheskoy meditsiny, 2, 93–100.
  8. Barišić, L., Roščić, M., Kovačević, M., Semenčić, M. Č., Horvat, Š., Rapić, V. (2011). The first ferrocene analogues of muramyldipeptide. Carbohydrate Research, 346 (5), 678–684. doi: 10.1016/j.carres.2011.01.006
  9. Shaphaev, E. G., Tsyrenov, V. Zh., Chebunina, E. I. (2015). Dezintegratsiya kletok v biotekhnologii. Ulan-Ude, 96.
  10. Humann, J., Lenz, L. L. (2008). Bacterial Peptidoglycan-Degrading Enzymes and Their Impact on Host Muropeptide Detection. Journal of Innate Immunity, 1 (2), 88–97. doi: 10.1159/000181181
  11. Kapustian, А. (2017). Characterization of the bacterial origin immunotropic functional ingredients obtained through a physical impact. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19 (75), 13–18. doi: 10.15421/nvlvet7503
  12. Gavrilin, M. V., Sen'chukova, G. V., Senchenko, S. P. (2007). Vybor optimal'nyh usloviy polucheniya gidrolizatov molochnokislyh bakteriy termokislotnym sposobom. Himiko-farmatsevticheskiy zhurnal, 41 (2), 54–56.
  13. Senchenko, S. P., Samoylov, V. A., Gostishcheva, N. M., Sen'chukova, G. V., Gavrilin, M. V. (2005). Izuchenie sostava preparata, poluchennogo na osnove gidrolizata molochnokislyh bakteriy. Himiko-farmatsevticheskiy zhurnal, 39 (3), 51–53.
  14. Garanyan, G. S., Hanferyan, R. A., Oganesyan, E. T. (2010). Himicheskoe obosnovanie i biologicheskoe issledovanie gidrolizata na osnove kul'tur molochnokislyh bakteriy. Himiko-farmatsevticheskiy zhurnal, 44 (8), 46–49.
  15. Molohova, E. I., Sorokina, Yu. V. (2011). Razrabotki otechestvennyh metabolitnyh probiotikov i ih standartizatsiya. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal, 26 (15), 29–33.
  16. Glushanova, N. A. (2003). Biologicheskie svoystva laktobatsill. Byulleten' sibirskoy meditsiny, 4, 50–58
  17. Chapot-Chartier, M.-P., Kulakauskas, S. (2014). Cell wall structure and function in lactic acid bacteria. Microbial Cell Factories, 13 (Suppl 1), S9. doi: 10.1186/1475-2859-13-s1-s9
  18. Stoyanova, L. G., Ustyugova, E. A., Netrusov, A. I. (2012). Antimikrobnye metabolity molochnokislyh bakteriy: raznoobrazie i svoystva (obzor). Prikladnaya biohimiya i mikrobiologiya, 48 (3), 259–275.
  19. Kapustian, A., Cherno, N. (2018). Obtaining and characteristic of the autolysate of lactic acid bacteria. EUREKA: Life Sciences, 1, 24–31. doi: 10.21303/2504-5695.2018.00558
  20. Ostapchuk, N. V., Kaminskiy, V. D., Stankevich, G. N., Chuchuy, V. P.; Ostapchuk N. V. (Ed.) (1992). Matematicheskoe modelirovanie protsessov pishhevykh proizvodstv. Kyiv: Vischa shkola, 175.
  21. Semak, I. V., Zyryanova, T. N., Gubich, O. I. (2007). Biohimiya belkov. Minsk: BGU, 49.
  22. Tarasevich, B. N. (2012). IK-spektry osnovnyh klassov organicheskih soedineniy. Moscow, 54.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-12

Як цитувати

Kapustian, A., Cherno, N., Stankevich, G., Kolomiiets, I., Matsjuk, O., Musiy, L., & Slyvka, I. (2018). Визначення раціональних режимів ферментативної деструкції автолізату біомаси молочнокислих бактерій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(11 (91), 63–68. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.120877

Номер

Том 1 № 11 (91) (2018): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Antonina Kapustian, Natalia Cherno, Georgii Stankevich, Iryna Kolomiiets, Oksana Matsjuk, Lubov Musiy, Iryna Slyvka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.