Розробка ефективного способу утилізації шкаралупи кісточок Prunus armeniaca

Автор(и)

  • Vita Halysh Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-7063-885X
  • Iryna Trembus Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-6985-4424
  • Irina Deykun Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-9051-5176
  • Alina Ostapenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-5289-8196
  • Alina Nikolaichuk Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка Національної академії наук України вул. Генерала Наумова, 17, м. Київ, Україна, 03164, Україна https://orcid.org/0000-0001-9329-7816
  • Galina Ilnitska Інститут надтвердих матеріалів ім. В. Н. Бакуля Національної академії наук України вул. Автозаводська, 2, м. Київ, Україна, 04074, Україна https://orcid.org/0000-0001-5124-1646

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.123979

Ключові слова:

шкаралупа кісточок Prunus armeniaca, окисна обробка, сорбент, повний факторний експеримент, оптимізація

Анотація

Розроблено спосіб утилізації твердих рослинних відходів, а саме твердої оболонки кісточок Prunus armeniaca, в ефективні сорбційні матеріали. Встановлено закономірності процесу обробки рослинного матеріалу за різних технологічних параметрів з використанням методу математичного планування. Визначено оптимальний режим процесу (концентрація окисника, тривалість), що забезпечує високий вихід сорбційного матеріалу з низьким вмістом залишкового лігніну та високими сорбційними характеристиками

Біографії авторів

Vita Halysh, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат хімічних наук, старший викладач

Кафедра екології те технології рослинних полімерів

Iryna Trembus, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології те технології рослинних полімерів

Irina Deykun, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології те технології рослинних полімерів

Alina Ostapenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Асистент

Кафедра екології те технології рослинних полімерів

Alina Nikolaichuk, Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка Національної академії наук України вул. Генерала Наумова, 17, м. Київ, Україна, 03164

Молодший науковий співробітник

Відділ фізико-хімії вуглецевих наноматеріалів

Galina Ilnitska, Інститут надтвердих матеріалів ім. В. Н. Бакуля Національної академії наук України вул. Автозаводська, 2, м. Київ, Україна, 04074

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія хімії і технології дисперсних надтвердих матеріалів

Посилання

  1. De Oliveira Barud, H. G., da Silva, R. R., da Silva Barud, H., Tercjak, A., Gutierrez, J., Lustri, W. R. et. al. (2016). A multipurpose natural and renewable polymer in medical applications: Bacterial cellulose. Carbohydrate Polymers, 153, 406–420. doi: 10.1016/j.carbpol.2016.07.059
  2. Ugartondo, V., Mitjans, M., Vinardell, M. (2008). Comparative antioxidant and cytotoxic effects of lignins from different sources. Bioresource Technology, 99 (14), 6683–6687. doi: 10.1016/j.biortech.2007.11.038
  3. Galysh, V., Sevastyanova, O., Кartel, M., Lindström, M. E., Gornikov, Y. (2016). Impact of ferrocyanide salts on the thermo-oxidative degradation of lignocellulosic sorbents. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry, 128 (2), 1019–1025. doi: 10.1007/s10973-016-5984-7
  4. Kartel, M., Galysh, V. (2017). New Composite Sorbents for Caesium and Strontium Ions Sorption. Chemistry Journal of Moldova, 12 (1), 37–44. doi: 10.19261/cjm.2017.401
  5. Surovka, D., Pertile, E. (2017). Sorption of Iron, Manganese, and Copper from Aqueous Solution Using Orange Peel: Optimization, Isothermic, Kinetic, and Thermodynamic Studies. Polish Journal of Environmental Studies, 26 (2), 795–800. doi: 10.15244/pjoes/60499
  6. Kasapidou, E., Sossidou, E., Mitlianga, P. (2015). Fruit and Vegetable Co-Products as Functional Feed Ingredients in Farm Animal Nutrition for Improved Product Quality. Agriculture, 5 (4), 1020–1034. doi: 10.3390/agriculture5041020
  7. Sarkar, S., Pal, S., Chanda, S. (2016). Optimization of a Vegetable Waste Composting Process with a Significant Thermophilic Phase. Procedia Environmental Sciences, 35, 435–440. doi: 10.1016/j.proenv.2016.07.026
  8. Šoštarić, T., Petrović, M., Milojković, J., Petrović, J., Stanojević, M., Lačnjevac, Č., Stojanović, M. (2015). Biosorption of methylene blue by waste apricot shells from food industry. Journal of Engineering & Processing Management, 7 (1), 107–114. doi: 10.7251/jepmen1507107s
  9. Ozdemir, I., Şahin, M., Orhan, R., Erdem, M. (2014). Preparation and characterization of activated carbon from grape stalk by zinc chloride activation. Fuel Processing Technology, 125, 200–206. doi: 10.1016/j.fuproc.2014.04.002
  10. Galysh, V. V., Kartel', N. T., Milyutin, V. V., Bakalinskaya, O. N. (2014). Sintez i svoystva lignocellyulozno-neorganicheskih biosorbentov. Energotekhnologii i resursosberezhenie, 3, 28–34.
  11. Conrad, E. K., Nnaemeka, O. J., Chris, A. O. (2015). Adsorption removal of Methylene Blue from aqueous solution using agricultural waste: equilibrium, kinetic and thermodynamic studies. American Journal of Chemistry and Materials Science, 2 (3), 14–25.
  12. Smitha, T., Thirumalisamy, S., Manonmani, S. (2012). Equilibrium and Kinetics Study of Adsorption of Crystal Violet onto the Peel ofCucumis sativaFruit from Aqueous Solution. E-Journal of Chemistry, 9 (3), 1091–1101. doi: 10.1155/2012/457632
  13. Mamleeva, N. A., Kharlanov, A. N., Lunin, V. V. (2012). Delignification of deciduous wood under the action of hydrogen peroxide and ozone. Russian Journal of Physical Chemistry A, 87 (1), 28–34. doi: 10.1134/s0036024413010123
  14. Montgomery, D. C. (2017). Design and analysis of experiments. Wiley, 630.
  15. Obolenskaya, A. V., Shchegolev, V. P., Akim, G. L. et. al. (1965). Prakticheskie raboty po himii drevesiny i cellyulozy. Moscow: Lesnaya promyshlennost', 412.
  16. Trautmann, H., Weihs, C. (2005). On the distribution of the desirability index using Harrington’s desirability function. Metrika, 63 (2), 207–213. doi: 10.1007/s00184-005-0012-0

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-22

Як цитувати

Halysh, V., Trembus, I., Deykun, I., Ostapenko, A., Nikolaichuk, A., & Ilnitska, G. (2018). Розробка ефективного способу утилізації шкаралупи кісточок Prunus armeniaca. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (91), 4–9. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.123979

Номер

Том 1 № 10 (91) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vita Halysh, Iryna Trembus, Irina Deykun, Alina Ostapenko, Alina Nikolaichuk, Galina Ilnitska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.