Аспекти виготовлення композиційного матеріалу при застосуванні червоного шламу

Автор(и)

  • Liubov Melnyk Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-5139-3105
  • Valentin Svidersky Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-2246-3896
  • Lev Chernyak Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-8479-0545
  • Nataliia Dorogan Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-4304-1297

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125702

Ключові слова:

композит полімерний, наповнювач, червоний шлам, порова структура, стирол–акрилат, целюлозний загущувач

Анотація

Розглянуто можливість збільшення обсягів утилізації відходів виробництва глинозему – червоного шламу шляхом використання як наповнювача для виготовлення полімерного композиційного матеріалу. Визначено склад композиту на основі червоного шламу (75 мас. %) та показано особливості порової структури матеріалу як фактору формування його фізико-технічних та експлуатаційних властивостей

Біографії авторів

Liubov Melnyk, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної технології композиційних матеріалів

Valentin Svidersky, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра хімічної технології композиційних матеріалів

 

Lev Chernyak, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної технології композиційних матеріалів

Nataliia Dorogan, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра хімічної технології композиційних матеріалів

Посилання

  1. Adamenko, N. A., Fetisov, A. V., Agafonova, G. V. (2010). Konstrukcionnye polimernye kompozity. Volgograd: VolGTU, 100.
  2. Somashekar, R., Thejas Urs, G. (Eds.) (2018). Emergent Research on Polymeric and Composite Materials. IGI Global, 341. doi: 10.4018/978-1-5225-3023-7
  3. Chernyak, L. P., Komskiy, G. Z., Trubachev, V. I. (1986). Keramicheskie otdelochnye materialy na osnove zhelezosoderzhashchih othodov promyshlennosti. Proizvodstvo i primenenie ehffektivnyh otdelochnyh materialov v stroitel'stve. Leningrad: Znanie, 44–48.
  4. Melnуk, L. (2017). Research of electrical properties of epoxy composite with carbon fillers. Technology Audit and Production Reserves, 3 (1 (35)), 28–34. doi: 10.15587/2312-8372.2017.104807
  5. Sinha Ray, S., Okamoto, M. (2003). Polymer/layered silicate nanocomposites: a review from preparation to processing. Progress in Polymer Science, 28 (11), 1539–1641. doi: 10.1016/j.progpolymsci.2003.08.002
  6. Sokolov, I. I., Troshkin, I. V. (2016). Effect of the Chemical Nature of Fabric Mineral Fillers on the Properties of Polymer Composite Materials. Glass and Ceramics, 73 (5-6), 231–233. doi: 10.1007/s10717-016-9863-2
  7. Jakubowska, P., Kloziński, A. (2013). Effect of filler modification on rheological properties of polyolefin–matrix composites highly filled with calcium carbonate. Przem Chem, 92 (5), 757–760.
  8. Rothon, R. N. (2001). Particulate fillers for polymers. Rapra Rev. Rep., 16–17.
  9. Melnyk, L. I. (2009). Zakonomirnosti formuvannia i zastosuvannia termostiykykh strumoprovidnykh syloksanhrafitovykh materialiv. Kyiv, 22.
  10. Barczewski, M., Matykiewicz, D., Andrzejewski, J., Skórczewska, K. (2016). Application of waste bulk moulded composite (BMC) as a filler for isotactic polypropylene composites. Journal of Advanced Research, 7 (3), 373–380. doi: 10.1016/j.jare.2016.01.001
  11. Sabbatini, A., Lanari, S., Santulli, C., Pettinari, C. (2017). Use of Almond Shells and Rice Husk as Fillers of Poly(Methyl Methacrylate) (PMMA) Composites. Materials, 10 (12), 872. doi: 10.3390/ma10080872
  12. Navas, C. S., Reboredo, M. M., Granados, D. L. (2015). Comparative Study of Agroindustrial Wastes for their use in Polymer Matrix Composites. Procedia Materials Science, 8, 778–785. doi: 10.1016/j.mspro.2015.04.135
  13. Sutar, H. (2014). Progress of Red Mud Utilization: An Overview. American Chemical Science Journal, 4 (3), 255–279. doi: 10.9734/acsj/2014/7258
  14. Cherniak, L., Varshavets, P., Dorogan, N. (2017). Development of a mineral binding material with elevated content of red mud. Technology Audit and Production Reserves, 3 (3 (35)), 22–28. doi: 10.15587/2312-8372.2017.105609
  15. Making The Most Of Red Mud (2014). Chemical & Engineering News Archive, 92 (8), 33–35. doi: 10.1021/cen-09208-scitech1
  16. Senff, L., Modolo, R. C. E., Silva, A. S., Ferreira, V. M., Hotza, D., Labrincha, J. A. (2014). Influence of red mud addition on rheological behavior and hardened properties of mortars. Construction and Building Materials, 65, 84–91. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2014.04.104
  17. Wang, P., Liu, D.-Y. (2012). Physical and Chemical Properties of Sintering Red Mud and Bayer Red Mud and the Implications for Beneficial Utilization. Materials, 5 (12), 1800–1810. doi: 10.3390/ma5101800
  18. Bhat, A. H., Banthia, A. K. (2006). Preparation and characterization of poly(vinyl alcohol)-modified red mud composite materials. Journal of Applied Polymer Science, 103 (1), 238–243. doi: 10.1002/app.25180
  19. Banjare, J., Sahu, Y. K., Agrawal, A., Satapathy, A. (2014). Physical and Thermal Characterization of Red Mud Reinforced Epoxy Composites: An Experimental Investigation. Procedia Materials Science, 5, 755–763. doi: 10.1016/j.mspro.2014.07.325
  20. Liu, L., Zhang, Y., Lv, F., Yang, B., Meng, X. (2015). Effects of red mud on rheological, crystalline, and mechanical properties of red mud/PBAT composites. Polymer Composites, 37 (7), 2001–2007. doi: 10.1002/pc.23378
  21. Dimas, D. D., Giannopoulou, I. P., Panias, D. (2009). Utilization of alumina red mud for synthesis of inorganic polymeric materials. Mineral Processing and Extractive Metallurgy Review, 30 (3), 211–239. doi: 10.1080/08827500802498199

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-13

Як цитувати

Melnyk, L., Svidersky, V., Chernyak, L., & Dorogan, N. (2018). Аспекти виготовлення композиційного матеріалу при застосуванні червоного шламу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (92), 23–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125702

Номер

Том 2 № 6 (92) (2018): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Liubov Melnyk, Valentin Svidersky, Lev Chernyak, Nataliia Dorogan

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.