Розробка методу частотно-часового подання флуктуацій параметрів газового середовища при пожежі

Автор(и)

  • Boris Pospelov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-0957-3839
  • Vladimir Andronov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0001-7486-482X
  • Evgeniy Rybka Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-5396-5151
  • Vadym Popov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0003-4182-9248
  • Oleg Semkiv Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-9347-0997

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125926

Ключові слова:

осередок займання, газове середовище, рівноважний стан, частотно-часове подання, пожежні сенсорі

Анотація

Розроблено метод оперативного частотно-часового подання флуктуацій параметрів газового середовища на ранній стадії пожежі в приміщеннях. Теоретична база методу базується на передачі порушень рівноважного стану газовим середовищем у зону чутливих сенсорів, при цьому осередок займання розглядається у вигляді рухомого джерела збурень параметрів. Відмінними рисами методу є порівняльна простота та використання даних в поточному часі

Біографії авторів

Boris Pospelov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний центр

Vladimir Andronov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний центр

Evgeniy Rybka, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук

Науково-дослідний центр

Vadym Popov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, доцент

Науково-дослідний центр

Oleg Semkiv, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, доцент

Відділ організації служби

Посилання

  1. Poulsen, A., Jomaas, G. (2011). Experimental Study on the Burning Behavior of Pool Fires in Rooms with Different Wall Linings. Fire Technology, 48 (2), 419–439. doi: 10.1007/s10694-011-0230-0
  2. Zhang, D., Xue, W. (2010). Effect of Heat Radiation on Combustion Heat Release Rate of Larch. Journal of West China Forestry Science, 39, 148.
  3. Ji, J., Yang, L., Fan, W. (2003). Experimental Study on Effects of Burning Behaviours of Materials Caused by External Heat Radiation. Journal of Combustion Science and Technology, 9, 139.
  4. Peng, X., Liu, S., Lu, G. (2005). Experimental Analysis on Heat Release Rate of Materials. Journal of Chongqing University, 28, 122.
  5. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E. (2016). Increase of accuracy of definition of temperature by sensors of fire alarms in real conditions of fire on objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (5 (82)), 38–44. doi: 10.15587/1729-4061.2016.75063
  6. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E. (2017). Development of a method to improve the performance speed of maximal fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (86)), 32–37. doi: 10.15587/1729-4061.2017.96694
  7. Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Design of fire detectors capable of self-adjusting by ignition. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (88)), 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108448
  8. Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Research into dynamics of setting the threshold and a probability of ignition detection by self­adjusting fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (89)), 43–48. doi: 10.15587/1729-4061.2017.110092
  9. Pospelov, B., Rybka, E., Meleshchenko, R., Gornostal, S., Shcherbak, S. (2017). Results of experimental research into correlations between hazardous factors of ignition of materials in premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (90)), 50–56. doi: 10.15587/1729-4061.2017.117789
  10. Korn, G. A., Korn, T. M. (2000). Mathematical handbook for scientists and engineers: definitions, theorems, and formulas for reference and review. Dover Publications, 1152.
  11. Bendat, J. S., Piersol, A. G. (2010). Random data: analysis and measurement procedures. John Wiley & Sons. doi: 10.1002/9781118032428
  12. Shafi, I., Ahmad, J., Shah, S. I., Kashif, F. M. (2009). Techniques to Obtain Good Resolution and Concentrated Time-Frequency Distributions: A Review. EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, 2009 (1). doi: 10.1155/2009/673539
  13. Singh, P. (2016). Time-frequency analysis via the fourier representation. HAL, 1–8. Available at: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01303330/document
  14. Bundy, M., Hamins, A., Johnsson, E. L., Kim, S. C., Ko, G. H., Lenhert, D. B. (2007). Measurements of heat and combustion products in reduced-scale ventilation-limited compartment fires. NIST Technical Note 1483, 155. doi: 10.6028/nist.tn.1483
  15. Pretrel, H., Querre, P., Forestier, M. (2005). Experimental Study Of Burning Rate Behaviour In Confined And Ventilated Fire Compartments. Fire Safety Science, 8, 1217–1228. doi: 10.3801/iafss.fss.8-1217
  16. Stankovic, L., Dakovic, M., Thayaparan, T. (2014). Time-frequency signal analysis. Kindle edition, 655.
  17. Avargel, Y., Cohen, I. (2010). Modeling and Identification of Nonlinear Systems in the Short-Time Fourier Transform Domain. IEEE Transactions on Signal Processing, 58 (1), 291–304. doi: 10.1109/tsp.2009.2028978
  18. Giv, H. H. (2013). Directional short-time Fourier transform. Journal of Mathematical Analysis and Applications, 399 (1), 100–107. doi: 10.1016/j.jmaa.2012.09.053
  19. Dragoman, D. (2005). Applications of the Wigner distribution function in signal processing. EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, 2005 (1), 1520–1534. doi: 10.1155/asp.2005.1520
  20. Poularikas, A. (2010). Transforms and applications handbook. CRC Press, 911. doi: 10.1201/9781420066531
  21. Chassande-Mottin, E., Pai, A. (2005). Discrete time and frequency Wigner-Ville distribution: Moyal's formula and aliasing. IEEE Signal Processing Letters, 12 (7), 508–511. doi: 10.1109/lsp.2005.849493
  22. Boashash, B. (2003). Time-frequency signal analysis and processing: a comprehensive reference. Elsevier, 102–113.
  23. Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Popov, V., Romin, A. (2018). Experimental study of the fluctuations of gas medium parameters as early signs of fire. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (91)), 50–55. doi: 10.15587/1729-4061.2018.122419
  24. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Examining the learning fire detectors under real conditions of application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (9 (87)), 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.101985

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-13

Як цитувати

Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Popov, V., & Semkiv, O. (2018). Розробка методу частотно-часового подання флуктуацій параметрів газового середовища при пожежі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (92), 44–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125926

Номер

Том 2 № 10 (92) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Boris Pospelov, Vladimir Andronov, Evgeniy Rybka, Vadym Popov, Oleg Semkiv

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.