Організація інформаційної підтримки бізнес-процесів на підприємствах авіаційного профілю засобами онтологічного інжинірингу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126673Ключові слова:
підприємства авіаційного профілю, мова операційної семантики, система підтримки прийняття рішень, онтологічний інжинірингАнотація
Обґрунтовано принципову можливість використання онтологічного підходу в організації інформаційної підтримки керівників підприємств авіаційного профілю. Для опису зв'язків між елементами окремих онтологій використаний математичний апарат операційної семантики. Результати статті передбачається використовувати в якості методичної основи для створення машини виведення як елемента ядра виробничих систем підтримки прийняття рішень керівниками підприємств авіаційного профілю
Посилання
- Melihov, A. N., Bernshteyn, L. S., Korovin, S. Ya. (1990). Situacionnye sovetuyushchie sistemy s nechetkoy logikoy. Moscow: Nauka, 271.
- Aliev, R. A., Abdikeev, N. M., Shahnazarov, M. M. (1990). Proizvodstvennye sistemy s iskusstvennym intellektom. Moscow: Radio i svyaz', 262.
- Aliev, R. A., Mamedova, G. A. (1993). Identifikaciya i optimal'noe upravlenie nechetkimi dinamicheskimi sistemami. Izv. AN. Seriya: Tekhnicheskaya kibernetika, 6, 1–9.
- Anisimov, V. Yu., Borisov, E. V. (1991). Metody dostovernosti realizacii nechetkih otnosheniy v prikladnyh sistemah iskusstvennogo intellekta. Izv. AN. Seriya: Tekhnicheskaya kibernetika, 5, 24–89.
- Gorban', A. N., Rossiev, D. A. (1996). Neyronnye seti na personal'nom komp'yutere. Novosibirsk: Nauka, 276.
- Aliev, R. A., Cerkovniy, A. E., Mamedova, G. A. (1991). Upravlenie proizvodstvom pri nechetkoy iskhodnoy informacii. Moscow: Energoatomizdat, 201.
- Bershteyn, L. S., Kazupeev, V. M., Korovin, S. Ya., Melihov, A. I. (1990). Parallel'niy processor nechetkogo vyvoda dlya situacionnyh ekspertnyh system. Izv. AN. Seriya: Tekhnicheskaya kibernetika, 5, 86–90
- Logicheskiy podhod k iskusstvennomu intellektu: Ot modal'noy logiki k logike baz dannyh (1998). Moscow: Mir, 494.
- Mertins, K., Jardim-Gonçalves, R., Popplewell, K., Mendonça, J. P. (Eds.). (2016). Enterprise Interoperability VII: Enterprise Interoperability in the Digitized and Networked Factory of the Future. Springer, 344. doi: 10.1007/978-3-319-30957-6
- Shostak, I., Sobchak, A., Firsova, H., Kushnarenko, O. (2016). Ahrehatsiya danykh dlia formuvannia vyrobnychykh rishen na promyslovykh pidpryiemstvakh iz vykorystanniam ontolohichnykh system. Traiektoriya nauky, 3 (8).
- Ada, Ş., Ghaffarzadeh, M. (2015). Decision making based on management information system and decision support system. International Journal of Economics, Commerce and Management, III (4), 1–14.
- Kruglov, V. V. (2002). Iskusstvennye neyronnye seti: Teoriya i praktika. Moscow: Goryachaya liniya-Telekom, 382.
- Danova, M. A., Shostak, I. V. (2012). Ontologicheskiy podhod k kompleksnoy komp'yuterizacii processa prognozirovaniya nauchno-tekhnicheskogo razvitiya regiona. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi v ekonomitsi ta upravlinni pidpryiemstvamy, prohramamy ta proektamy: tez. dop. X Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Alushta, 60–61.
- Shostak, Y. V., Danova, M. A. (2017). Analiz innovatsiynoi diyalnosti rehioniv zasobamy ontolohichnoho inzhynirynhu. Informacionnye sistemy i tekhnologii: tez. dokl. 6-y mezhdunar. nauchn.-tekhn. konf. Kharkiv, Koblevo, 57–58.
- Kudelina, D. B, Shostak, I. V., Gruzdo, I. V. (2016). Upravlenie znaniyami razrabotchikov softvernoy firmy po sertifikacii programmnyh produktov na osnove ontologicheskogo podhoda. Systemy obrobky informatsiyi, 5 (142), 50–55.
- Vorob'ev, Yu. A., Nechiporuk, N. V., Kobrin, V. N., Shostak, I. V. (2014). Modeli ontologiy i ontologicheskoy sistemy podderzhki prinyatiya resheniy po vyboru ruchnyh impul'snyh ustroystv. Naukovi notatky, 46, 77–83.
- Shostak, I., Butenko, I. (2012). Ontology approach to realization of information technology for normative profile formimg at critical software certification. Zbirnyk naukovykh prats viyskovoho instytutu KNU im. T.H. Shevchenko, 38, 250–253.
- Cvetkov, V. Ya. (2017). Kognitivnoe upravlenie. Moscow: MAKS Press, 69.
- Katalnikova, S., Novickis, L. (2018). Choice of Knowledge Representation Model for Development of Knowledge Base: Possible Solutions . International Journal of Advanced Computer Science and Applications, 9 (2). doi: 10.14569/ijacsa.2018.090249
- Gluhih, I. N., Akhmadulin, R. K. (2017). Problem-Oriented Corporate Knowledge Base Models on the Case-Based Reasoning Approach Basis. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 221, 012025. doi: 10.1088/1755-1315/221/1/012025
- Rashid, P. Q. (2015). Semantic Network and Frame Knowledge Representation Formalisms in Artificial Intelligence. Gazimağusa, 60. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org/3050/f186dfd77fce3ab3d094abebd78411f5a0c1.pdf
- Ramirez, C., Valdes, B. (2012). A General Knowledge Representation Model of Concepts. Advances in Knowledge Representation. 2012. Available at: http://cdn.intechopen.com/pdfs/36656/InTech-A_general_knowledge_representation_model_of_concepts.pdf
- Panagiotopoulos, I., Kalou, A., Pierrakeas, C., Kameas, A. (2012). An Ontological Approach for Domain Knowledge Modeling and Management in E-Learning Systems. Artificial Intelligence Applications and Innovations, 95–104. doi: 10.1007/978-3-642-33412-2_10
- Osipov, G. S. (1997). Priobretenie znaniy intellektual'nymi sistemami. Moscow: Nauka, 345.
- Lyuger, D. F. (2005). Iskusstvennyy intellekt. Strategii i metody resheniya slozhnyh problem. Moscow: Vil'yams, 864.
- Rassel, S., Norvig, P. (2017). Iskusstvenniy intellekt: sovremennyy podhod. Moscow: Vil'yams, 1408.
- Allen, J. Е., Ferguson, G. (1994). Actions and events in interval temporal logic. Technical Report 521. Rochester University. Available at: https://urresearch.rochester.edu/fileDownloadForInstitutionalItem.action?itemId=609&itemFileId=736
- Vassilyev, S. N., Kelina, A. Y., Kudinov, Y. I., Pashchenko, F. F. (2017). Intelligent Control Systems. Procedia Computer Science, 103, 623–628. doi: 10.1016/j.procs.2017.01.088
- Argente, E., Julian, V., Botti, V. (2006). Multi-Agent System Development Based on Organizations. Electronic Notes in Theoretical Computer Science, 150 (3), 55–71. doi: 10.1016/j.entcs.2006.03.005
- Yakovlev, M. A. (2013). Ekspertnye sistemy s primeneniem dialogovogo interfeysa na estestvennom yazyke. Uchenye zametki TOGU, 4 (3), 31–39.
- Tarasov, V. B. Logiko-lingvisticheskie modeli v iskusstvennom intellekte: proshloe, nastoyashchee, budushchee. Available at: http://textanalysis.ru/jce/details/instrument/doc_view/186-logiko-lingvisticheskie-modeli
- Gavrilova, T. A., Horoshevskiy, V. F. (2001). Bazy znaniy intellektual'nyh sistem. Sankt-Peterburg: Piter, 170.
- Dyubua, D., Prad, A. (1990). Teoriya vozmozhnostey. Prilozheniya k predstavleniyu znaniy v informatike. Moscow: Radio i svyaz', 288.
- Jones, M. N., Willits, J., Dennis, S. (2015). Models of Semantic Memory. 2015. Available at: http://www.languagelearninglab.org/uploads/5/3/5/7/53575061/jones_willits_dennis_2015.pdf
- Grekhem, I. (2004). Ob'ektno-orientirovannye metody: principy i praktika. Moscow: Vil'yams, 879.
- Schank, R. C., Robert, P. A. (1977). Scripts, plans, goals, and understanding: An inquiry into human knowledge structures. New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, 256. doi: 10.4324/9780203781036
- Gaeta, M., Orciuoli, F., Ritrovato, P. (2009). Advanced ontology management system for personalised e-Learning. Knowledge-Based Systems, 22 (4), 292–301. doi: 10.1016/j.knosys.2009.01.006
- Marinica, C., Guillet, F. (2010). Knowledge-Based Interactive Postmining of Association Rules Using Ontologies. IEEE Transactions on Knowledge and Data Engineering, 22 (6), 784–797. doi: 10.1109/tkde.2010.29
- Karapiperis, S., Apostolou, D. (2006). Consensus building in collaborative ontology engineering process. Journal of Universal Knowledge Management, 1, 199–216.
- Lapshin, V. (2010). Ontologiya v komp'yuternyh sistemah. Moscow: Nauchniy mir, 224.
- Bol'shakova, E. I., Voroncov, K. V., Efremova, N. E., Klyshinskiy, E. S., Lukashevich, N. V., Sapin, A. S. (2017). Avtomaticheskaya obrabotka tekstov na estestvennom yazyke i analiz dannyh. Moscow: Izd-vo NIU VSHE, 269.
- Marcenyuk, M. A. (2007). Matrichnoe predstavlenie nechetkoy logiki // Nechetkie sistemy i myagkie vychisleniya, 2 (3), 7–36.
- Nguen, M. H. (1993). Modelirovanie s pomoshch'yu nechetko-znachnoy veroyatnostnoy logiki. Izv. AN. Seriya: Tekhnicheskaya kibernetika, 5, 128–143.
- Vittih, V. A. (1999). Upravlenie otkrytymi sistemami na osnove integracii znaniy. Avtometriya, 3, 38–49.
- Kotis, K., Vouros, G. A. (2005). Human-centered ontology engineering: The HCOME methodology. Knowledge and Information Systems, 10 (1), 109–131. doi: 10.1007/s10115-005-0227-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Igor Shostak, Mariia Danova, Yuri Romanenkov, Oleg Bugaienko, Maksym Volk, Marina Karminska-Bielobrova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.