Дослідження процесу епоксидування вуглеводнів фракції С9 та ненасичених коолігомерів пероксіетановою кислотою
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126682Ключові слова:
фракція С9, епоксидвмісні коолігомери, селективність епоксидування, епоксидне число, ІЧ-спектроскопія, Раман-спектроскопія, 1Н-ЯМР спектроскопіяАнотація
Досліджено закономірності процесу епоксидування фракції С9 рідких побічних продуктів піролізу вуглеводнів та коолігомерів на основі фракції С9 пероксіетановою кислотою. Встановлено, що використання вказаного епоксидуючого агенту дозволяє досягнути високих значень конверсії подвійних зв’язків та селективності процесу епоксидування. Використання фракції С9 (побічного продукту виробництва етилену) як сировини для одержання епоксидів є раціональним методом утилізації фракції. Методами 1Н-ЯМР, Раман- та ІЧ-спектроскопії підтверджено вміст епоксидних груп у складі епоксидвмісних коолігомерів та перебіг реакції епоксидування
Посилання
- Slavgorodskaya, O. I., Bondaletov, V. G., Lyapkov, A. A., Ustimenko, J. P., Vervacke, D. (2014). Kinetics of Petroleum Resin Epoxidation by Peracetic Acid. Procedia Chemistry, 10, 555–559. doi: 10.1016/j.proche.2014.10.094
- Voronchak, T., Nykulyshyn, I., Pikh, Z., Rypka, A., Gnativ, Z. (2013). Cooligomerization of dominant monomers of C9 fraction of liquid pyrolysis products: comparison of heterogeneous catalytic approach with common methods. Central European Journal of Chemistry, 12 (2), 266–280. doi: 10.2478/s11532-013-0369-2
- Talybov, G. M. (2017). Epoxidation of unsaturated carbonyl compounds. Russian Journal of Organic Chemistry, 53 (11), 1742–1745. doi: 10.1134/s1070428017110239
- Nykulyshyn, I., Voronchak, T., Pikh, Z., Rypka, A. (2012). Heterogeneous oligomerization catalysts: properties and efficiency. Open Chemistry, 10 (6). doi: 10.2478/s11532-012-0107-1
- Bratychak, M., Bashta, B., Bruzdziak, P., Astakhova, O., Shyshchak, O. (2013). Cross-Linking of Epoxy-Oligoesteric Mixtures in the Presence of Carboxy-Containing Derivative of ED-24 Epoxy Resin. Chemistry & Chemical Technology, 7 (1).
- Bashta, B., Astakhova, O., Shyshchak, O., Bratychak, M. (2014). Epoxy Resins Chemical Modification by Dibasic Acids. Chemistry & Chemical Technology, 8 (3), 309–316.
- Czub, P., Franek, I. (2013). Epoxy resins modified with palm oil derivatives – preparation and properties. Polimery, 58 (2), 135–139. doi: 10.14314/polimery.2013.135
- Kukurina, O. S., Slavgorodskaya, O. I., Ustimenko, Y. P. (2014). Liquid Phase Petroleum Resin Oxidation by Systems Based on Hydrogen Peroxide. Advanced Materials Research, 1040, 323–326. doi: 10.4028/www.scientific.net/amr.1040.323
- Abdulmalek, E., Arumugam, M., Mizan, H. N., Abdul Rahman, M. B., Basri, M., Salleh, A. B. (2014). Chemoenzymatic Epoxidation of Alkenes and Reusability Study of the Phenylacetic Acid. The Scientific World Journal, 2014, 1–7. doi: 10.1155/2014/756418
- Brocas, A.-L., Llevot, A., Mantzaridis, C., Cendejas, G., Auvergne, R., Caillol, S. et. al. (2013). Epoxidized rosin acids as co-precursors for epoxy resins. Designed Monomers and Polymers, 17 (4), 301–310. doi: 10.1080/15685551.2013.840504
- Nykulyshyn, I., Pikh, Z., Shevchuk, L., Melnyk, S. (2017). Examining the epoxidation process of soybean oil by peracetic acid. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (87)), 21–28. doi: 10.15587/1729-4061.2017.99787
- Odabash'yan, G. V., Shvec, V. F. (1992). Laboratornyy praktikum po himii i tekhnologii osnovnogo organicheskogo i neftekhimicheskogo sinteza. Moscow: Himiya, 240.
- Siggia, S., Hanna, Dzh. G. (1983). Kolichestvenniy organicheskiy analiz po funkcional'nym gruppam. Moscow: Himiya, 672.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Irena Nykulyshyn, Taras Chaikivskyi, Zorian Pikh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
