Розробка комунікативних моделей бездротового середовища у надзвичайних ситуаціях

Автор(и)

  • Boris Pospelov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-0957-3839
  • Olena Petukhova Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-4832-1255
  • Ruslan Meleshchenko Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0001-5411-2030
  • Stella Gornostal Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0003-0789-7669
  • Sergey Shcherbak Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0003-1133-0120

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127023

Ключові слова:

бездротове середовище, комунікативна модель, надзвичайна ситуація, MANET, VANET, FANET

Анотація

Розроблено двоточкові і багатоточкові комунікативні моделі бездротового середовища з однопроменевими і багатопроменевим поширенням радіохвиль. Запропоновані моделі дозволяють створювати різні типи комунікативних систем з урахуванням заданої геометрії розміщення затіняючих та розсіюючих конструкцій, а також використовувати на передавальній та приймальній сторонах антенні решітки довільної конфігурації. Виконано верифікацію розроблених моделей в умовах надзвичайних ситуацій

Біографії авторів

Boris Pospelov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний центр

Olena Petukhova, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

Ruslan Meleshchenko, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук

Кафедра пожежної та рятувальної підготовки

Stella Gornostal, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук

Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

Sergey Shcherbak, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кафедра пожежної та рятувальної підготовки

Посилання

  1. Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Design of fire detectors capable of self-adjusting by ignition. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (88)), 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108448
  2. Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Research into dynamics of setting the threshold and a probability of ignition detection by self­adjusting fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (89)), 43–48. doi: 10.15587/1729-4061.2017.110092
  3. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E., Skliarov, S. (2017). Examining the learning fire detectors under real conditions of application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (9 (87)), 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.101985
  4. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E. (2016). Increase of accuracy of definition of temperature by sensors of fire alarms in real conditions of fire on objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (5 (82)), 38–44. doi: 10.15587/1729-4061.2016.75063
  5. Andronov, V., Pospelov, B., Rybka, E. (2017). Development of a method to improve the performance speed of maximal fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (86)), 32–37. doi: 10.15587/1729-4061.2017.96694
  6. Sun, Y., Chowdhury, K. (2014). Enabling emergency communication through a cognitive radio vehicular network. IEEE Communications Magazine, 52 (10), 68–75. doi: 10.1109/mcom.2014.6917404
  7. Nagaraj, S., Rassam, F. (2014). Cognitive Radio in TV White Space. 2014 National Wireless Research Collaboration Symposium. doi: 10.1109/nwrcs.2014.20
  8. Davis, J. P., Eisenhardt, K. M., Bingham, C. B. (2007). Developing theory through simulation methods. Academy of Management Review, 32 (2), 480–499. doi: 10.5465/amr.2007.24351453
  9. Boukerche, A. (Ed.) (2008). Algorithms and Protocols for Wireless and Mobile Ad Hoc Networks. John Wiley & Sons. doi: 10.1002/9780470396384
  10. Wischhof, L. (2007). Self-organizing comunication in Vehicular Ad-Hoc Networks. Braunschweug, 225.
  11. Bekmezci, İ., Sahingoz, O. K., Temel, Ş. (2013). Flying Ad-Hoc Networks (FANETs): A survey. Ad Hoc Networks, 11 (3), 1254–1270. doi: 10.1016/j.adhoc.2012.12.004
  12. Alshbatat, A. I., Dong, L. (2010). Adaptive MAC protocol for UAV communication networks using directional antennas. 2010 International Conference on Networking, Sensing and Control (ICNSC). doi: 10.1109/icnsc.2010.5461589
  13. Alshabtat, A. I., Dong, L., Li, J., Yang, F. (2010). Low latency routing algorithm for unmanned aerial vehicles ad-hoc networks. International Journal of Electrical and Computer Engineering, 6 (1), 48–54.
  14. Lin, L., Sun, Q., Li, J., Yang, F. (2012). A novel geographic position mobility oriented routing strategy for UAVs. Journal of Computational Information Systems, 8 (2), 709–716.
  15. Zang, C., Zang, S. (2011). Mobility prediction clustering algorithm for UAV networking. 2011 IEEE GLOBECOM Workshops (GC Wkshps). doi: 10.1109/glocomw.2011.6162360
  16. Liu, K., Zhang, J., Zhang, T. (2008). The clustering algorithm of UAV Networking in Near-space. 2008 8th International Symposium on Antennas, Propagation and EM Theory. doi: 10.1109/isape.2008.4735528
  17. Huba, W., Shenoy, N. (2012). Airborne surveillance networks with directional antennas. Computers and network Systems, IARIA International conference, ICNS.
  18. Qingwen, W., Gang, L., Zhi, L., Qian, Q. (2015). An adaptive forwarding protocol for three dimensional Flying Ad Hoc Networks. 2015 IEEE 5th International Conference on Electronics Information and Emergency Communication. doi: 10.1109/iceiec.2015.7284506
  19. Rosário, D., Zhao, Z., Santos, A., Braun, T., Cerqueira, E. (2014). A beaconless Opportunistic Routing based on a cross-layer approach for efficient video dissemination in mobile multimedia IoT applications. Computer Communications, 45, 21–31. doi: 10.1016/j.comcom.2014.04.002
  20. Temel, S., Bekmezci, I. (2015). LODMAC: Location Oriented Directional MAC protocol for FANETs. Computer Networks, 83, 76–84. doi: 10.1016/j.comnet.2015.03.001
  21. Steinbauer, M., Molisch, A. F., Bonek, E. (2001). The double-directional radio channel. IEEE Antennas and Propagation Magazine, 43 (4), 51–63. doi: 10.1109/74.951559
  22. Steinbauer, M., Hampicke, D., Sommerkorn, G., Schneider, A., Molisch, A. F., Thoma, R., Bonek, E. (2000). Array measurement of the double-directional mobile radio channel. VTC2000-Spring. 2000 IEEE 51st Vehicular Technology Conference Proceedings (Cat. No.00CH37026). doi: 10.1109/vetecs.2000.851553
  23. Nadir, Z., Idrees Ahmad, M. (2010). Path loss determination using okumura-hata model and cubic regression for missing data for oman. IMECS, 2.
  24. Kumar Sharma, H., Sahu, S., Sharma, S. (2011). Enhanced Cost231 W.I. Propagation Model in Wireless Network. International Journal of Computer Applications, 19 (6), 36–42. doi: 10.5120/2363-3103
  25. De Jong, Y. L. C., Herben, M. A. H. J. (2001). Prediction of local mean power using 2-D ray-tracing-based propagation models. IEEE Transactions on Vehicular Technology, 50 (1), 325–331. doi: 10.1109/25.917957
  26. Torres, R. P., Loredo, S., Valle, L., Domingo, M. (2001). An accurate and efficient method based on ray-tracing for the prediction of local flat-fading statistics in picocell radio channels. IEEE Journal on Selected Areas in Communications, 19 (2), 170–178. doi: 10.1109/49.914495
  27. Sirkova, I. (2006). Overview of COST 273 Part II: Parabolic equation method application. XLI ICEST. Sofia, Bulgaria, 33–36.
  28. Costa, N., Haykin, S. (2010). Multiple-Input, Multiple-Output Channel Models. John Wiley & Sons. doi: 10.1002/9780470590676
  29. Haneda, K., Poutanen, J., Liu, L., Oestges, C. (2011). The COST 2100 MIMO multilink channel model, Section 3.6 in R. Verdone (ed.), COST Action 2100. Pervasive Mobile & Ambient Wireless Communications.
  30. Correia, L. M. (Ed.) (2006). Mobile Broadband Multimedia Networks. Elsevier. doi: 10.1016/b978-0-12-369422-5.x5000-3
  31. Molisch, A. F., Asplund, H., Heddergott, R., Steinbauer, M., Zwick, T. (2006). The COST259 Directional Channel Model-Part I: Overview and Methodology. IEEE Transactions on Wireless Communications, 5 (12), 3421–3433. doi: 10.1109/twc.2006.256966

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-27

Як цитувати

Pospelov, B., Petukhova, O., Meleshchenko, R., Gornostal, S., & Shcherbak, S. (2018). Розробка комунікативних моделей бездротового середовища у надзвичайних ситуаціях. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(9 (92), 40–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127023

Номер

Том 2 № 9 (92) (2018): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Boris Pospelov, Olena Petukhova, Ruslan Meleshchenko, Stella Gornostal, Sergey Shcherbak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.